Фонд військового квартирування

Фонд військо́вого квартирува́ння (пол. Fundusz Kwaterunku Wojskowego, FKW) — установа, що діяла у Польщі міжвоєнного періоду. Утворена 1927 року рішенням міністра оборони Юзефа Пілсудського, на підставі закону від 15 липня 1925. Фонд займався спорудженням житла для військовослужбовців на придбаних земельних ділянках, або подарованих місцевими гмінами чи наданих Міністерством військових справ. Після утворення фонд отримав низку незавершених об'єктів, розпочатих раніше міністерством. Для обрання найоптимальніших проектів неодноразово проводив архітектурні конкурси. Споруджені будинки ставали власністю міністерства, а орендна платня перераховувалась фондові. Обслуговування та ремонт виконувались за діючою схемою, передбаченою законом. У разі ліквідації, згідно зі статутом усе майно фонду мало перейти до державної казни. Для прискорення будівництва 1928 року фонд взяв позику розміром 20 млн злотих у Банку господарства крайового. Деталі своєї діяльності фонд регулярно висвітлював у загальнопольській пресі та регіональній (за місцем спорудження конкретних об'єктів). Протягом свого існування фонд тричі публікував звіти окремими збірками зі статистикою, даними про авторів, проектами та фотографіями великої кількості реалізованих споруд. У листопаді 1933 року фонд взяв участь у варшавській виставці військового будівництва. Для його потреб було виділено окрему залу (оформлення арх. Тадеуша Гроновського).[1]

Логотип «FKW» на балконі будинку № 42 на вул. Городоцькій у Львові

Головою фонду був міністр оборони. Окрім нього до складу правління входили два делегати Міністерства військових справ і по одному делегатові від Міністерства фінансів, Міністерства публічних робіт, Міністерства внутрішніх справ, делегат від Сейму (але не депутат), делегат від міської ради Варшави. Від імені правління виступати міг голова фонду, або делегат Міністерства фінансів. Виконавчим органом була відповідна «дирекція». В рамках фонду діяла ревізійна комісія, уповноважена контролювати видатки і якість будівельних робіт. Діяльність фонду підлягала також контролю зі сторони Вищої державної ревізійної палати, а також Корпусу контролерів Міністерства військових справ. Працівники фонду не мали статусу державних службовців.

Будинки, споруджені коштом фонду
Варшава
Дім № 11 на вул. Краківське передмістя у Варшаві
  • Серія будинків у місцевості «Прага» на вулицях Торговій і Ратушовій. Архітектор Чеслав Пшибильський, виконала фірма «Budopol».
  • Будинок для офіцерів на вулиці Черняковській, 153а. Архітектор Казимир Толлочко, споруджувала фірма «Inż. Szydłowski i S-ka».
  • Будинок для підофіцерів у місцевості «Прага» на 40 родин. Архітектор Юліан Дзержановський, споруджувала фірма «Inż. Jan Weber».
  • Будинок для офіцерів на вулиці Кошиковій. 1931–1933 роки. Архітектор Юзеф Янковський і Ромуальд Гутт.[2]
  • Дім для підофіцерів на вулиці 29 листопада, збудований до 1933 року. Архітектор Казимир Толлочко.
  • Дім для підофіцерів на вулиці Рафала Краєвського, збудований у 1931–1932 роках. Архітектори Ромуальд Гутт і Юзеф Янковський.
  • Дім для підофіцерів на вулиці Вісньовій, збудований у 1931–1932 роках. Архітектори Ромуальд Гутт і Юзеф Янковський.
  • Будинок для офіцерів у місцевості Окенцє під Варшавою. Збудований у 1932—1933 роках. Архітектор Леопольд Торунь.[3]
  • Дім для офіцерів на вулиці Інженерській, збудований 1933 року. Архітектор Казимир Толлочко.
  • Дім на вулиці Краківське передмістя, 11. Проект Чеслава Пшибильського обрано на закритому конкурсі, в якому взяли участь також Антоній Яворницький, Ромуальд Гутт, Здислав Монченський, Едгар Норверт, Богдан Пневський, Рудольф Сверчинський, Казимир Толлочко.[4]
Гдиня
Івано-Франківськ
Ковель
  • Низка житлових будинків, збудованих у 1930-х. Архітектори Богдан Лахерт, Юзеф Шанайца, Володимир Вінклер.[5]
Коломия
Львів
Дім № 42 на вулиці Городоцькій у Львові
Люблін
  • Житловий будинок для офіцерів на 32 родини. Архітектор Кароль Гечко, споруджувала фірма «Arch. Singer» із Кракова.
Радом
  • Дім офіцерський на 12 родин. Архітектор Тадеуш Обмінський.
  • Дім на 18 родин. Архітектор Бруно Зборовський, Александер Сигетинський, споруджувала фірма «Pion».
Торунь
  • Будинок для офіцерів на площі Святої Катерини. Архітектор Леопольд Торунь.
Холм
  • Житловий будинок на 16 родин. Архітектори Тадеуш Обмінський, Артур Коритковський, споруджувала фірма «Paszkowski i Próchnicki» з Варшави.

Примітки
  1. Król A. Piętnastolecie budownictwa wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 295, 297.
  2. Woźnicki S. Architektura wojskowa. Z powodu wystawy piętnastolecia budownictwa wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 294, 364—365.
  3. Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 363.
  4. Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65—86.
  5. Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
  6. Klimeniuk T. Jan Bagieński — architekt i konserwator // Ochrona Zabytków. — 1993. — № 46/2 (181). — S. 162.

Джерела
  • Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 41—92.
  • Toruń L. Kryzysowe domy Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2-3. — S. 33—38.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.