Мечислав Штадлер

Мечислав Штадлер
Народження	1891 Станиславів
Смерть	невідомо Гданськ, Польська Народна Республіка
Поховання	Гданськ
Країна; (підданство)	Польща
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів

Мечислав Штадлер (пол. Mieczysław Stadler; 1891, Станиславів — ?) — львівський інженер, архітектор.

Біографія

Народився 1891 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ). Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки (1914). Під час першої світової і українсько-польської воєн служив в австрійському війську, пізніше — в польському. 1921 року демобілізований у чині капітана артилерії. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові.[1] 1925 заснував у Львові архітектурно-будівельне бюро спільно з Мар'яном Нікодемовичем. Реалізував у співавторстві з Нікодемовичем ряд споруд у Львові та Галичині. 1939 року місце проживання Штадлера віднотоване в довіднику на вулиці Крашевського, 23 (нині вулиця Крушельницької).[2]

Реалізовані проекти

«Tanie domy» (дослівно — дешеві будинки) — колонія житлових будинків на нинішній вулиці Сахарова у Львові.
Лікарня Каси хворих у смт Вигода поблизу Долини.
Три будинки на вулиці Полтв'яній (нині проспект Чорновола).
IV та V блоки триповерхових житлових будинків на вулиці Стрийській.
Житлові будинки для викладачів Львівського університету на вулиці Коцюбинського 11, 11а, 13 (1927).[3]
4-поверховий дім для офіцерів на нинішній вулиці Руставелі, 30 у Львові, конкурсний проект. Спорудження тривало протягом 1928–1930 років. Співавтори Мар'ян Нікодемович і Стефан Брила.[4]
27 житлових будинків Кооперативу працівників банку народного господарства на Филипівці у Львові.
Будинок на нинішній вулиці Саксаганського, 8 у Львові (1931).
Керівництво спорудженням будинку Вищої школи зовнішньої торгівлі, нині — Львівська комерційна академія на вулиці Туган-Барановського, 10 (1935, спільно з Вавжинцем Дайчаком).[5]
Санаторій для працівників казначейства у Ворохті (1929).
Участь у проектуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.[6]

Примітки

Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95.
Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 28.
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 558. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów : Centrum Europy, 2003. — S. 172. — ISBN 966-7022-26-9; Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 62—63.
Архітектура Львова… — С. 559; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2—3. — S. 71—73.
Ґранкін П. Будинки Комерційної академії у Львові // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99) — С. 21—22.
Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol. 1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X.

Джерела

Inż. Mieczysław Stadler // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 56.
Nikodemovicz A. Architekt lwowski Marian Nikodemowicz // Cracovia Leopolis. — 2000. — № 3. — S. 8—11, 57.
Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 154. — ISBN 966-553-453-X.
Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95.

[2] Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 28.

[3] Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 558. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów : Centrum Europy, 2003. — S. 172. — ISBN 966-7022-26-9; Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 62—63.

[4] Архітектура Львова… — С. 559; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2—3. — S. 71—73.

[5] Ґранкін П. Будинки Комерційної академії у Львові // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99) — С. 21—22.

[6] Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol. 1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X.