Форум країн-експортерів газу

Форум країн — експортерів газу (ФКЕГ) — міжнародна організація провідних виробників і експортерів природного газу, офіційно утворена 23 грудня 2008 року на нараді в Москві, коли статут організації був закріплений підписами міністрів енергетики 12 держав.[1]

   члени
   спостерігачі

Місцем штаб-квартири Форуму обрана Доха (Катар), Генеральним секретарем Форуму країн - експортерів газу обраний кандидат від Росії Леонід Бохановський. Планується також створити виконавчу раду з управління справами ФСЕГ і секретаріат для технічного і організаційного забезпечення роботи форуму.

Цілі і структура

Цілі форуму:

  • розвиток взаєморозуміння, схвалення діалогу між виробниками, споживачами, урядами і галузями промисловості, пов'язаними з енергетикою;
  • створення бази для досліджень і обміну досвідом;
  • створення стійкого і прозорого ринку енергії.

Форум не мав ніякого статуту до сьомої зустрічі міністрів, яка пройшла 23 грудня 2008 року в Москві[2].

Постійними членами форуму вважаються Алжир, Болівія, Бруней, Венесуела, Єгипет, Індонезія, Іран, Катар, Лівія, Малайзія, Нігерія, ОАЕ, Оман, Росія, Тринідад і Тобаго і Екваторіальна Гвінея[3]. У деяких зустрічах міністрів також брали участь представники Туркменістану. Норвегія вважається спостерігачами. У 2008 році Казахстан виявив бажання стати спостерігачем ФКЕГ.

Історія

Форум країн-експортерів газу (ФКЕГ) неформально був створений в травні 2001 на зустрічі в Тегерані міністрів енергетики Алжиру, Брунею, Індонезії, Ірану, Малайзії, Нігерії, Катару, Оману, Росії та Туркменістану. Пізніше до форуму приєдналися інші країни.

ФКЕГ став майданчиком для обміну думками і інформацією між міністрами енергетики (нафти та газу) країн-учасниць та керівниками національних газових компаній. Всього в роботі форумі беруть участь 16 країн: Алжир, Болівія, Бруней, Венесуела, Єгипет, Індонезія, Іран, Катар, Лівія, Малайзія, Нігерія, Норвегія (у статусі спостерігача), Об'єднані Арабські Емірати, Росія, Тринідад та Тобаго, Екваторіальна Гвінея (у статусі спостерігача).

21 жовтня 2008 р. Іран, Катар та Росія, які разом контролюють до 60% світового виробництва газу, ухвалили рішення про створення "великої газової трійки". Спостерігачі дали їй назву "Газової ОПЕК". Серед споживачів зустрічі країн-виробників газу викликали асоціації про створення газової організації, подібної ОПЕК. США та Євросоюз вважають, що створення "газової ОПЕК" поставить під загрозу енергетичну безпеку всього світу і дозволить маніпулювати цінами. В той же час представники Газпрому неодноразово заявляли, що ані "велика газова трійка" (Іран, Катар, Росія), ані Форум країн-експортерів газу не будуть газовій ОПЕК, а стануть майданчиками для обміну інформацією, координації дій і розвитку діалогу між виробниками.

У числі переваг нового консорціуму називають можливість проведення узгодженої цінової політики виробниками "блакитного палива". На час утворення країни-учасниці форуму володіють 73 % доведених ресурсів і 33 % трубопроводів та експорту зрідженого природного газу.[4]

Влітку 2009 року тимчасовим виконувачем обов'язків генерального секретаря ФСЕГ був вибраний міністр промисловості і енергетики Катару Абдулла бін Хамад аль-Аттія. В листопаді 2009 на міністерській зустрічі Форуму країн експортерів газу (ФСЕГ) в Досі (Катар) Генеральним секретарем Форуму країн - експортерів газу обраний кандидат від Росії — віце-президент компанії "Стройтрансгаз" Леонід Бохановський.[5]

Виноски
  1. У Москві створений "Форум країн-експортерів газу"[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Устав Форума стран-экспортеров газа утвержден во вторник в Москве. РИА Новости. 23 декабря 2008. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2008.
  3. Экваториальная Гвинея вступает в Форум стран-экспортеров газа. РИА Новости. 23 декабря 2008. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 23 грудня 2008.
  4. Дешевих енергоресурсів більше не буде, впевнений Путін. Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 24 грудня 2008.
  5. Генеральным секретарем ФСЭГ стал российский представитель

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.