Фотій I Великий
Фотій (Феофіла́кт, дав.-гр. Πατριάρχης Φώτιος бл. 820 р., м. Царгород — 896 р., Вірменія) — визначний церковний та політичний діяч Візантії, константинопольський патріарх у 858–867 і 878–886 рр.; святитель.
| Фотій I | |
|---|---|
| грец. Φώτιος | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
820 Константинополь |
| Країна: |
 Візантійська імперія |
| Конфесія: | православ'я Константинопольського патріархату |
| Смерть: | 896 |
| Вірменія | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | філософ, бібліограф, письменник |
| Основні інтереси: | теологія |
| Титул: | єпископ, святий |
| Значні роботи: |
Список
|
| Додаткова інформація: | Патріарх Константинопольський |
 Фотій I Великий у Вікісховищі | |
Біографія
Походив із константинопольської знаті. До 858 був чиновником при імператорі Михайлі III. Був викладачем у Константинопольському університеті.
У 857—867 рр. — титулований як Архієпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріарх. Сан цей він отримав внаслідок політичних інтриг — попередній патріарх Ігнатій відмовився насильно постригти в монахині матір імператора, через що імператор змістив Ігнатія і передав престол Фотію.
Боровся проти залишків іконоборства і павлікіан. Сприяв поширенню впливу візантійської церкви на слов'янські землі — Болгарію, Моравію, Русь. За Фотія була заснована болгарська (охридська) церква, що підпорядковувалася константинопольському патріархові.
Фотій вступив у боротьбу з папою римським Миколою I, який вступився за скривдженого Ігнатія, що у 867 р. призвело до конфлікту між римо-католицькою і православною візантійською церквами, відомого під назвою Фотієва схизма. Незабаром Фотій був усунений з патріаршого престолу новим імператором Василієм І Македонянином, який прагнув союзу з Римом.
У 877—886 рр. — знову титулований як Архієпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріарх.
У 879 р. папа Іван VIII визнає відновлення Фотія як законного патріарха Константинопольського (Фотій був засуджений у 869 р. Папою Адріаном II). Прихильник централізованої бюрократичної монархії з сильною імператорською владою, разом з тим прагнув до створення централізованої православної церкви на чолі з патріархом.
У 886 новий імператор Лев VI з метою повного підпорядкування церкви світській владі скинув з посади Фотія. Він помер на засланні (Вірменія).
Фотій був високоосвіченою людиною свого часу, знавцем античної літератури. Автор твору «Міріобіблон». Склав тлумачний словник грецької мови, писав богословські трактати. У проповідях-гоміліях Фотія за 860 і 866 містяться цінні відомості про похід Русі на Візантію у 860.
Джерела та література
- Вілкул Т. Л. Фотій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 317. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
- Фотій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1988. — 1000 екз.
- Фотій // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 525. — 552 с.
- Фотій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: патріарх Фотій
- Біографія Фотія (англ.)
- Фотій І у церковному лексиконі (нім.)
- Николов, А. Средневековый славянский перевод «Учительных глав» императора Василия I: проблемы изучения рукописной традиции и ранних печатных изданий. — В: XIX Ежегодная богословская конференция Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Т. 1. Москва, 2009, 41-47