Фоґель Роберт Пилипович

Роберт Фогель народився в Ржищеві на Київщині у родині німецького емігранта, бухгалтера на цукровому заводі. Мав сестру, яка після одруження змінила прізвище на Бараш. Проти волі батька Роберт поступив навчатися до Києво-Подільської прогімназії, що була по ходу його навчання перетворена на Третю київську гімназію, яку закінчив із золотою медаллю 1880 року. Без підтримки родини був вимушений підробляти репетиторством.

У 1881 році поступив до фізико-математичного факультетуКиївського університету Святого Володимира. Роберт вчився безоплатно, отримував стипендію, а також з третього курсу був нагороджений спеціальною «професорською» стипендією за успіхи в навчанні.

У 1888 році був відряджений в Пулковську обсерваторію для фотометричних і спектроскопічних спостережень. У 1891 році захистив магістерську дисертацію «Визначення елементів орбіт за трьома спостереженнями». У 1892 році направлений у відрядження за кордон, де ознайомився з роботою найбільших європейських астрономічних обсерваторій, займався астрофотографії, а в Римському Колегіумі під керівництвом професора П'єтро Таччіні — спектроскопією. Після повернення із-за кордону 1893 року викладав у Київському університеті як приват-доцент, в 1894 році призначений астрономом-спостерігачем Київської астрономічної обсерваторії. У 1895 році захистив дисертацію доктора астрономії і геодезії «Визначення орбіт мало нахилених до екліптики», за цей твір удостоєний астрономічним товариством Імператорської премії. У 1897 році призначений екстраординарним професором кафедри астрономії і геодезії Київського університету, у 1899 році — ординарним професором кафедри астрономії і геодезії і з 1901 року по 1920 був директором Київської астрономічної обсерваторії.

З 1914 року був деканом фізико-математичного відділення Київських Вищих жіночих курсів.[1]

Основні праці відносяться до теоретичної астрономії. У роботах, присвячених визначенню орбіт планет і комет (1891–1895), розвинув і доповнив класичні методи, запропоновані Карлом Гаусом і Генріхом Ольберсом. Опублікував ряд підручників з описової, сферичної і теоретичної астрономії.

• «Спосіб передобчислювання сонячних затемнень» («Вісник Київського університету», 1884);
• «Теорема Ламберта» («Вісник Київського університету», 1889);
• «Будова і діяльність сонця» («Вісник Київського університету», 1893);
• «Застосування фотографії до вирішення астрономічних питань» (Київ, 1894);
• «Спосіб визначення широти і часу» («Вісник Київського університету», 1898).

• Салата, Сергій (2013). Фогель Р.П. – віхи життя та науково-педагогічної діяльності (до 155-річчя від дня народження). Дослідження з історії техніки (К.: НТУУ "Київський політехнічний інститут") 17: 49–52. ISSN 2079-2999.
• Казанцева Л.; В. Кислюк (2006). Київське вікно у Всесвіт. «Невідома Україна». К.: Наш час. с. 183. ISBN 966-8174-12-7.
• А.Ф. Богородский, Н.А. Чернега (1966). Роберт Филиппович Фогель (1859 – 1920). Историко-астрономические исследования (9). Москва: Наука. с. 211–229.
• Erik-Amburger-Datenbank. Ausländer im vorrevolutionären Russland База даних співвітчизників у дореволюційній Росії (нім.)
• Fowler, A.; Hills, E. H.; Curtis, W. E. (1915). The Total Eclipse of the Sun, 1914 August 21.--Report on the Kiev Expedition. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 75 (3): 117–125. ISSN 0035-8711. doi:10.1093/mnras/75.3.117.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977.