Франсуаза Жільо

Марі́ Франсуа́за Жільо́ (фр. Marie Françoise Gilot; *26 листопада 1921(19211126), Нейї-сюр-Сен, Франція) — французька художниця й графік, мемуаристка; одна з «муз» видатного митця Пабло Пікассо. Стала широко відомою у 1964 році, опублікувавши автобіографію «Моє життя з Пікассо», яка описувала їхні (і не тільки) взаємовідносини зі знаменитим художником у 1943—53 роках.

Франсуаза Жільо
фр. Françoise Gilot

При народженні фр. Marie Françoise Gilot
Народження 26 листопада 1921(1921-11-26)[1][2][…] (100 років)
Нейї-сюр-Сен, Сена, Франція
Країна  Франція[3]
 США[4]
Навчання Національна вища школа красних мистецтв, Кембриджський університет, Паризький університет і Паризький інститут Лондонського університетуd
Діяльність художниця, модель, ілюстраторка, художня критикиня, мисткиня
Вчитель Jean Souverbied
Член Коледж патафізикиd
У шлюбі з Luc Simond, Джонас Солк і Пабло Пікассо[5]
Діти Палома Пікассо[6] і Клод Пікассо
Нагороди
Сайт francoisegilot.com

Біографія

Мати Франсуази Мадлен Рено (1898—1985) була талановитою художницею. Батько Франсуази Еміль Жільо (1889—1957) був успішним підприємцем, мав авторитарну натуру, свою дочку готував до юриспруденції. Однак у жорстокому протистоянні з ним Франсуаза виборола право займатися живописом.

У 1938 році Франсуаза відкрила у Парижі свою першу майстерню в будинку своєї бабусі Анни Рено. У 1943 році в окупованій нацистами французькій столиці 22-річна художниця влаштувала першу виставку своїх робіт, яку зустріли схвально. Саме на цей час припадає її знайомство з Пабло Пікассо, який був старшим за неї на 40 років. Він тоді переживав складний роман з Дорою Маар.

У 1948 році Жільо з Пікассо почали жити разом у Валлорісі на півдні Франції. У пари народилося двоє дітей: Клод (*1947) і Палома (*1949).

Непроста вдача митця та його постійні зради змусили Франсуазу забрати дітей і залишити Пікассо у 1953 році.

У 1955 році Франсуаза Жільо вийшла заміж за художника Люка Симона. У 1956 році в них народилась донька Орелія. Подружжя розлучилось у 1962 році за взаєиною згодою.

Франсуазі надходили пропозиції написати мемуари про спільне життя зі знаменитістю. Пікассо всіляко перешкоджав їхній публікації і програв три поспіль судових процеси. Мемуари «Моє життя з Пікассо» описує не тільки творчість Пікассо, але й його складні відносини з жінками. Після виходу книги Жільо Пікассо обірвав стосунки з їх спільними дітьми.

У 1970 році Франсуаза Жільо вийшла заміж ще раз — за вірусолога Джонаса Солка, який відкрив вакцину проти поліомієліту.

У 1990 році Франсуаза Жільо була нагороджена Орденом Почесного легіону[7].

Творчість

Франсуаза Жільо починала працювати в абстракціоністській манері, що згодом набула структуралістські мотиви. Також займалась графікою, літографією й акватинтою.

У попкульті

У кінофільмі «Прожити життя з Пікассо» (1996) роль Франсуази Жільо зіграла британська актриса Наташа Макелгон. У другому сезоні американського документального телесеріалу-антології «Геній» (2018), що розповідає про життя і творчість Пікассо, художницю зіграла французька актриса Поезі Клеманс.

Примітки
  1. RKDartists
  2. Françoise Gilot — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. Museum of Modern Art online collection
  4. http://www.francoisegilot.com/bio80s.php
  5. Maïllis A. Pablo Picasso et Françoise Gilot, la femme qui dit non — 2020.
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  7. Françoise Gilot (англ.).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.