Франтішек Кодеш

Чех за походженням. Загальну освіту здобув у школах міст Находа і Брно, вищу освіту — в Карловому університеті в Празі, де був учнем видатних чеських професорів математиків Яна Тесанека (*1728-†1788) і Станіслава Видри (*1741-†1804) та астронома Антоніна Стрнада (*1746-†1799), керівника Клементинської астрономічної обсерваторії у Празі. Навчався майже одночасно з Алоїзом Мартіном Давідом (нім. Alois Martin David, *1757-†1836), майбутнім видатним німецько-чеським астрономом, картографом і теологом, членом Ордену регулярних каноніків-премонстрантів, засновником геодезичної астрономії, з яким потім підтримував дружні зв'язки та співробітничав усе життя.

15 березня 1787 року здобув за конкурсом кафедру математики Львівського університету. З вересня цього ж року він почав викладати в університеті. У 1789 і 1804 роках — декан філософського факультету, а в 1804—1805 роках — ректор університету[1].

У 1805 році австрійський уряд ліквідував Львівський університет. Замість нього почав діяти ліцей. Деякі професори переїхали до Краківського університету, серед них був і Фратнішек Кодеш. У Кракові він викладав математику та практичну геометрію, а також був у 1806 році деканом філософського факультету та у 1805—1807 роках керував Астрономічною обсерваторією. У 1810 році повернувся до Львова, де спочатку у ліцеї, а згодом в університеті був професором математики та практичної геометрії. У 1818, 1824 і 1829 роках виконував обов'язки декана філософського факультету, а в 1815—1816 і 1816—1817 роках — ректора ліцею. Видав власний підручник «Elementa mathesis purae»[2] t.1 (1818), t.2 (1826). Маючи досвід виконання астрономічних спостережень з навчання в Празі та з роботи в Астрономічній обсерваторії у Кракові, Кодеш провадив астрономічні спостереження у Львові та інших містах[1].

Останні роки життя Франтішка Кодеша були дуже важкими: помер його єдиний син, радник шляхетського суду, захворівши на холеру, померла його дружина, а 11 червня 1831 року через холеру помер і сам Ф. Кодеш[1].

Похований Ф. Кодеш на полі № 20 Личаківського цвинтаря.

• золотий ланцюг з медаллю (1813)
• звання цісарського-королівського радника (1815)
• шляхетський титул з придатком фон Троєнгорст (1824)[3].

• HONL, Ivan; PUDR, Jaroslav. O stosunkach polsko-czeskich w dziedzinie geodezji: [Про діяльність Ф. Кодеша, І. Лемоха та В. Ласки у Львові] // Przegląd geodezyjny (Варшава). — ISSN 0033-2127. — 1960. — Nr. 5. — S. 174—177. (пол.)
• ДРБАЛ, Александр. Перші творці Львівської геодезичної школи: [Про Франтішека Кодеша фон Троєнгорста та ін.] // Львівський політехнік (Львів). — 1994. — 10 вересня. — № 25/2068. — С. 5.
• ДРБАЛ, А. Чеський і австрійський астроном, математик, геодезист і педагог професор д-р Франтішек Кодеш з Троєнгорста (1761—1831) у Львові // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва: Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК (Львів). — ISSN 0130-1039. — 2018. — Вип. I (35). — С. 32-39 : іл. — Літ. 43.
• ДРБАЛ, А.; КРІЛЬ, Михайло. Кодеш фон Троєнгорст, Франтішек // Чехи в Галичині: Біограф. довідник. — Львів: Центр Європи, 1998. — С. 50 (119 c.). — ISBN 966-7022-20X.
• DUDA, Roman, Lwowska Szkoła Matematyczna [The Lviv School of Mathematics]. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2007. — S. 18, 19, 26 (256 s.). — ISBN 978-83-229-2868-4. — (Acta Universitatis Wratislaviensis 2949).(пол.)
• ZALESKI, Wacław. Wspomienie o życiu profesora Fran. Kodesza z Treuenhorstu // Rozmaitości: pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej (Львів). — 1832. — 12 maja. — Nr. 19. — S. 159—164. (пол.)
• КАФЕДРА ГЕОДЕЗІЇ. 145 років / О. І. Мороз, З. Р. Тартачинська, В. Л. Тарнавський, А. Дрбал. — [4-тє вид., доп. і перепр.]. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — C. 21 : 1 іл. (200 c.). — ISBN 978-617-607-978-1.
• KODESCH-TREUENHORST, Franz von: Litografie. In: Österreichische Nationalbibliothek — Bildarchiv. Процитовано 2020-06-04 (нім.)
• KRAWCZYK, Jerzy. The Teaching of Geodesy at the Higher Schools of Lvov till the Year 1914 // Prace Komisji Górniczo-Geodezyjnej PAN: Geodezja (Краків). — 1986. — № 32. — S. 99, 100, 101, 118, 119, 120 (S. 95-120). — ISBN 83-04-02246-X.(англ.)
• КРІЛЬ, Михайло Михайлович. Слов'янські народи Австрійської монархії: Освітні та наукові взаємини з українцями. 1772—1867. — Львів: Сполом, 1999. — С. 179—180, 216, 252, 262, 266 (422 c.). — ISBN 966-7445-22-1.
• KULIK, Jakub Philip. Lehrbuch der höheren Analysis. — Prag, Kronberger und Weber, 1831. — S. 51 (470 S.).(нім.)
• LEWICKI, Karol. Kodesch von Treuenhorst, Franciszek // Polski Slownik Biograficzny. — Tom XIII, zeszyt 2. — Wrocław ; Warszawa ; Kraków: Wyd. PAN, 1967. — S. 244—245. (пол.)
• МОРОКІШКО, Євстахій Петрович. Алгебра та її викладання у Львівському університеті в ХІХ ст. : [Про математичні праці Ф. Кодеша, Л. Шульца фон Страшніцкого і Л. Жмурка] // Нариси з історії природознавства і техніки (Київ). — ISSN 0320-0647. — 1985. — Вип. 31. — С. 6-8.
• OSTASZEWSKI-BARAŃSKI, Kazimierz Piotr. Wacław Michał Zaleski (1799—1849). Zarys biograficzny. — Lwów: Drukarnia M. Schmitta i Sp., 1921. — S. 5-16, 278 ([2], XIV, [2], 387, [1] s.).(пол.)
• ПРИТУЛА, Ярослав Григорович. Кодеш Франц. Процитовано 2020-06-04.
• STÖGER, Michael Franz. Worte der Erinnerung an Dr. Franz Kodesch von Treuenhorst […]: [Некролог]. — Lemberg: Joseph Schnayder, 1832. — 8 S.(нім.)
• FINKEL, Ludwik; STARZYŃSKI, Stanisław. Historija uniwersytetu Lwowskiego. — Tom 1. — Lwów: Nakładem Senatu Akademickiego c. k. Uniwersytetu Lwowskiego; Z drukarni E. Winiarza, 1894. — S. 65-66, 68, 146—148, 153, 154, 162, 177—178, 192, 199, 225—231, 277 (351 s.). (пол.)
• Franz Kodesch von Treuenhorst // Towarzystwo Naukowe Krakowskie. Процитовано 2020-06-04(пол.)