Вацлав Залеський
Вацлав Міхал Залеський (пол. Wacław Michał Zaleski, літ. псевдо Wacław z Oleska; 18 вересня 1799, Олесько — 24 лютого 1849 Відень) — польський етнограф, поет, драматург, театральний критик, політик.
Вацлав Залеський | |
---|---|
Wacław Michał Zaleski | |
![]() | |
Псевдо | Wacław z Oleska[1] |
Народився |
18 вересня 1799 Олесько |
Помер |
24 лютого 1849 (49 років) Відень |
Поховання | |
Країна |
![]() |
Діяльність | фольклорист, письменник |
Галузь | етнографія |
Alma mater | Львівський університет |
Знання мов | польська |
Заклад | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Рід | Q63531749? |
Діти | Filip Zaleskid |
![]() Герб Герб Доленга | |
Біографія
Народився у містечку Олесько у дворянській родині Філіпа Залеського і Мар'яни з Ленських. 1810 року померла мати, а через сім років — батько.
Належав до літературного об'єднання «Конкордія». Закінчив гімназію у Львові. Протягом 1818–1825 років студіював право і філософію у Львівському університеті. Під час навчання заробляв на життя репетиторством. Від 1825 року писав статті про театр у «Розмаїтостях» — додатку «Газети львівської». Сам писав драми і трагедії, частина з яких нині втрачена і лише деякі були видані. Серед драматичних творів відомо про такі як «Болеслав» (1820) «Богдан Хмельницький» (збереглись фрагменти), віршована трагедія «Молодий адвокат» (1821–1822, фрагменти опубліковані по його смерті), «Дума драматична в 5-ти діях», «Юстина».
Від 1828 року рік працював у Новому Сончі. У 1831–1832 роках викладав математику у Львівському університеті.
1835 року одружився з Антоніною Болоз Антоневич. 1841 року купив у родини дружини села Липники та Скваряву. 1845 року іменований радником двору, а від 1846 — комісаром. Був учителем польської мови у австрійського престолонаслідника архікнязя Франца-Йозефа. Ініціював створення у Львові Галицького земельного кредитного товариства. У 1848–1849 роках — губернатор Галичини. Був призначений директором Департаменту міністерства внутрішніх справ у Відні, однак через раптову смерть посаду не обійняв. Помер у Відні. Похований у Львові у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, поле № 6.[3] Син Вацлава Залеського — Філіп Кшиштоф (1836–1911) — став відомим політиком, зокрема, обіймав посаду губернатора Галичини. Похований у гробниці разом із батьком.
Пісні польські й руські
1833 року у Львові в друкарні Франца Піллера Залеський видав книгу польською мовою «Пісні польські й руські люду галицького» (пол. Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego). Власне пісні займали 516 сторінок, 59 припадало на передмову, де Залеський підкреслював значення фольклору для розвитку національної літератури. Там же він висвітлив свої погляди на руську мову, як діалект польської. Нотна частина займала 165 сторінок, друкованих не набірним способом, як уся книга, а з літографічних каменів, що сильно здорожчувало видання. Збірка містила 1496 пісень з різних етнографічних районів Галичини, а також 160 мелодій до них, інструментованих композитором Каролем Ліпінським. Частина пісень була опублікована раніше, решта — зібрана Залеським. Туди ж потрапили і кілька авторських пісень. Загадкою залишається несподівана обізнаність Кароля Ліпінського з галицьким фольклором. Життя Ліпінського у той час, наскільки відомо з досліджень його біографії, не було пов'язане з Галичиною (щоправда, наприкінці він оселився у с. Вірлів на Тернопільщині).
![](../I/Grobowiec_Zaleskich_we_Lwowie.JPG.webp)
Збірка стала унікальним явищем як польської, так і української літератури. В Україні по одному примірнику цієї книги збереглось у Науковій бібліотеці Львівського університету та у Львівській науковій бібліотеці імені Стефаника.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Личаківський некрополь — С. 171.
- Криса Л., Нагай М. Проходи по Личакову. — Львів, 2007. — С. 67— 68. — ISBN 978-966-8955-04-4.
Джерела
- Бородін К. Українська пісня в зацікавленнях Вацлава Залеського. — Львів : УКУ, 2017.
- Горак Р. Кароль Ліпінський, його збірка і фонд // Нескінченна подорож: Книга пам'яті Ореста Мацюка. — Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — С. 168—169.
- Залеський Вацлав Міхал // Українська радянська енциклопедія / За редакцією М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1982. — Т. 4. — С. 183.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 175. — ISBN 966-8955-00-5.
- Кріль М. Залеський Вацлав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 362—363. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Стеблій Ф. І. Залєський (Zaleski) Вацлав-Міхал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 228. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Посилання
- Залеський Вацлав Міхал // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 124.
Попередник Франц Зераф Штадіон, граф фон Вартгаузен і Таннгаузен |
![]() |
Губернатор Галичини 1848 — 1849 |
![]() |
Наступник Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський |