Францішек Нітославський
Францішек Ксаверій Нітославський (пол. Franciszek Ksawery Nitosławski, 1680, м. Станиславів, нині Івано-Франківськ — 1755) — урядник та військовий діяч Речі Посполитої.
| Францішек Ксаверій Нітославський | |
|---|---|
| Народився |
1680 Станиславів, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Помер |
1755 Житомир, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Поховання | Івано-Франківськ |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Діяльність | політик |
| Відомий завдяки | меценат |
| Посада | підвоєвода Київський |
| Термін | 1738—1755 роки |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Нітославські |
| Батько | Павло Нітославський |
| Мати | Магдалена Ожевич |
| Родичі | Ясинські |
| У шлюбі з | Ельжбета Куницька |
| Діти | 3 сина та 2 доньки |
 Герб | |
Життєпис
Народився 1680 року в м. Станиславів (нині Івано-Франківськ, Україна). Походив із заможного польського шляхетського роду Нітославських гербу Доленга. Син Павла Нітославського, бургграфа вінницького, полковника коронних військ.
1730 року отримав посаду ловчого холмського. Наприкінці 1720-х років призначається гродським суддею м. Києва. За заповітом батька завершив фінансування будівництва костелу тринітаріїв у Станіславі, який було освячено у 1732 році.
У 1738 році стає підвоєводою Київським. На цій посаді намагався активно боротися з гайдамацьким рухом. Для цього налагоджував стосунки з кошовими отаманами Запорозької Січі, зокрема Семеном Єремієвичем та Якимом Ігнатовичем. У 1740 році отримав під опіку село Яроповичі.
У 1753 році брав участь (разом з повітовим суддею Лукашем Богдановичем) у розслідуванні справи щодо нібито викрадання і вбивства житомирськими євреями-орендарями сина шляхтича Студзенського. Усіх було визнано винними, з яких 6 четвертовано.
Помер Францішек Нітославський у 1755 році, ймовірно у Житомирі. Його було поховано в крипті костелу тринітаріїв у Станиславові.
Родина
Дружина — Ельжбета Куницька. Діти:
- Сини Антоній, Юзеф та Лукаш померли молодими, не залишивши потомства
- Уршуля (1710-), дружина Станіслава Щеньовського
- Йоанна-Катаржина (1720-д/н), дружина Антонія Урсина-Прушинського гербу Равич
Джерела
- Завальнюк К. Останній із визначних Щеньовських. — Винниця, 2004. — С. 11.
- Мицик Ю. А. Кілька документів до історії запорозького козацтва XVII — пп. XVIII ст. // Проблеми історіографії та джерелознавства історії запорозького козацтва. Матеріали наукових читань Д. Яворницького. Збірник статей. — Запоріжжя, 1993. — С. 85–101.
- Справа Стефана Студзенського.
- Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk, 1841. — T. VІ. — S. 571. (пол.)
Посилання
- Nitosławski. (пол.)
- Монастир тринітаріїв[недоступне посилання з липня 2019]
- Opis pobytu OO. Trynitarzy w Stanisławowie[недоступне посилання з липня 2019]. (пол.)
- Franciszek Ksawery Nitosławski. (пол.)