Франц фон Ленбах
Франц Сераф Ленбах, з 1882 року — Франц фон Ленбах (нім. Franz Seraph Lenbach, Franz von Lenbach; 13 грудня 1836 — 6 травня 1904, Мюнхен) — німецький художник, виразний представник мюнхенської школи образотворчого мистецтва. Особистий портретист Отто фон Бісмарка.
Франц фон Ленбах | ||||
---|---|---|---|---|
Franz von Lenbach | ||||
|
||||
Портрет Франца фон Ленбаха. 1900 рік. | ||||
При народженні | Франц Сераф Ленбах | |||
Народження |
13 грудня 1836 Шробенхаузен | |||
Смерть | 6 травня 1904 (67 років) | |||
Мюнхен | ||||
Поховання | Westfriedhofd | |||
Країна | Королівство Баварія | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, викладач університету, фотограф | |||
Напрямок | портрет | |||
Відомі учні | Harry Schultzd, Eilif Peterssend і Albert von Kellerd | |||
Працівник | Мюнхенська академія мистецтв | |||
Твори | The Architect Lorenz Gedond і The Theologian Ignaz von Döllingerd | |||
У шлюбі з | Charlotte Hornstein Hohenstoffelnd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Франц фон Ленбах у Вікісховищі |
Біографія
Народився 13 грудня 1836 року в місті Шробенхаузен, королівство Баварія.
Розпочав навчання малюванню у Баварській королівській політехнічній школі в Аугсбурзі. У 1854 році Ленбаха приймають до мюнхенської Академії образотворчих мистецтв, де його вчителем стає Карл Теодор фон Пілоті.
У 1858 році, отримавши державну стипендію та додавши до неї кошти, виручені від продажу першої картини, Франц Ленбах вирушає на навчання до Риму. Після нетривалого викладання у веймарській Школі мистецтв (1860–1862), у 1862 році повертається до Італії, де у Флоренції цікавиться роботами Тиціана, Мурільйо, Рубенса.
У 1866 році художник повертається до Мюнхена, винаймає приміщення для майстерні й починає малювати перші портрети. Наступного, 1867, року на Всесвітній виставці у Парижі він отримує золоту медаль 3-го ступеня. На Всесвітній виставці 1873 року у Відні він виставляє портрети двох імператорів: Вільгельма I і Франца Йосипа І. Після цього його просто засипають замовленнями.
У 1874 році відбулася зустріч Ленбаха з канцлером Німеччини Отто Бісмарком, яка згодом переросла у багаторічну дружбу.
У 1882 році Франц Ленбах отримує лицарський хрест ордена Заслуг Баварської корони.
До кінця XIX ст. Франц Ленбах стає найпопулярнішою фігурою у житті художнього Мюнхена, а коло друзів-художників Ленбаха, до якого входили Вільгельм Буш, Франц Дефреггер і Рудольф Епп, домінували у культурному житті міста. Його матеріальне благополуччя сягає такого рівня, що у 1886 році він може собі дозволити придбати велику ділянку землі у центрі міста й винайняти королівського архітектора Габріеля фон Зайдля для побудови своєї величезної вілли в італійському стилі у 1887–1891 рр.., яка отримала назву «Ленбаххаус».
Франц фон Ленбах помер 6 травня 1904 року й похований на західному мюнхенському цвинтарі Вестфрідхоф.
Галерея
- Портрет О. Бісмарка (~1890).
- Портрет О. Бісмарка. (1894).
- Портрет Г. Мольтке.
- Портрет Франца фон Ленбаха пензля Франца Дефреггера (1907).
- Портрет кронпринца Рудольфа.
- Портрет Клари Шуман.
- Портрет Елеонори Дузе.
- Портрет Шарлоти Вольтер.
- Портрет доньки Маріон.
- Портрет дитини з кішкою.
- Портрет селянина.
- Чапля і саламандра.
Посилання
- Художня енциклопедія: Ленбах Франц фон (рос.)
- Один з найкращих майстрів психологічного портрету — Франц Ленбах (рос.)