Франческо Граціані

Вихованець футбольної школи клубу «Беттіні Квадраро».

У дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за команду клубу «Ареццо», в якій провів три сезони, взявши участь у 48 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Торіно», до складу якого приєднався 1973 року. Відіграв за туринську команду наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Торіно», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Торіно» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,44 голу за гру першості. За цей час виборов титул чемпіона Італії.

Згодом з 1981 по 1988 рік грав у складі команд клубів «Фіорентина», «Рома» та «Удінезе». Протягом цих років додав до переліку своїх трофеїв два титули володаря Кубка Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру в австралійському клубі «АПІА Лейхгардт», за команду якого 1988 року провів дві гри.

1973 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв в одному офіційному матчі.

1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 64 матчі, забивши 23 голи. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, здобувши того року титул чемпіона світу.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі після завершення кар'єри гравця, 1989 року, очоливши тренерський штаб клубу «Фіорентина».

В подальшому очолював команди клубів «Реджина», «Авелліно», «Катанія» та «Монтеваркі».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Червія», команду якого Франческо Граціані очолював як головний тренер до 2006 року.