Фредді Спенсер

Після перемоги в 1978 році у національному чемпіонаті США з дорожніх гонок у класі 250сс, Фредді Спенсер підписав контракт з командою «American Honda» для участі у національній серії Superbike. Він отримав міжнародну популярність в 1980 році, коли виграв обидві гонки трансатлантичного турніру, в якому змагалися гонщики з США та Великої Британії, перемігши чемпіонів світу Кенні Робертса і Баррі Шина.[2]

У 1982 році Фредді провів свій перший повноцінний сезон у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, виступаючи за команду «Honda-HRC» на мотоциклі нової моделі NS500. У першій же гонці сезону Спенсер піднявся на подіум, посівши третє місце.[3] На сьомій гонці сезону, яка відбувалася у Бельгії, Фредді здобув дебютну перемогу на Гран-Прі.

У 1983 році Фредді Спенсер виграв свій перший чемпіонат світу в класі 500cc у віці 21 року, ставши наймолодшим гонщиком, що виграв титул, перевершивши досягнення Майка Хейлвуда.[4] Сезон 1983 року залишиться в історії за одне з найбільш драматичних протистоянь в історії MotoGP: Спенсер на Honda і Кенні Робертс на Yamaha боролися за титул протягом року, здобувши по 6 перемог на етапах. Доля чемпіонства визначалась на останньому етапі у Сан Марино, перед яким у Фредді була перевага у 5 очок. Протягом гонки лідирував Робертс, але він свідомо сповільнив свій темп, щоб його партнер по команді Едді Лоусон зміг зайняти друге місце, між ним та Спенсером. Проте цього не сталося і Фредді Спенсер зайняв друге місце, чого виявилось достатньо для завоювання чемпіонського титулу.[5]

У 1984 році Honda представила принципово нову модель NSR500, у якій паливний бак знаходився під двигуном, а розширювальні камери під виглядом баку — над двигуном. Кілька травм перешкодили Фредді Спенсеру захистити титул чемпіона, він зайняв лише четверте місце в чемпіонаті. Незважаючи на це, він все ж зумів виграти три гонки на NSR500, і дві на NS500.

1985 виявився історичним роком для Спенсера. Він почав сезон, вигравши престижну гонку Daytona 200, в тому числі і у класах 250cc та Superbike, що робить його єдиним гонщиком, щоб переміг у всіх трьох класах протягом одного року.[6] У чемпіонаті MotoGP Спенсер брав участь в змаганнях у класах 250cc і 500cc, вигравши обидва титули в тому ж році. Він став єдиним гонщиком, що тріумфував у цих двох класах протягом одного сезону.[7] Його кар'єра була перервана травмою зап'ястя, що, можливо, було викликано фізичним навантаженням виступів у двох чемпіонатах протягом одного сезону. Після свого історичного сезону 1985 року, Фредді Спенсер більше не виграв жодної гонки Гран-Прі. Він пішов з гонок MotoGP на початку 1988 року, хоча пізніше було кілька невдалих спроб повернення, у 1989 і 1993 роках. Він повернувся в гонки американського чемпіонату Superbike в 1990 році, вигравши три гонки.

Спенсер виступав на мотоциклах кількох марок під час своєї гоночної кар'єрі, вигравши свій перший національний чемпіонат Superbike на Kawasaki, але найбільші його успіхи пов'язані з Honda і його партнерством з інженером Ервом Канемото. Він виграв усі три свої світові титули на Honda з Канемото як головний механік. Спенсер також деякий час працював з командою «Yamaha Agostini» і закінчив свою кар'єру на Ducati в національному чемпіонаті США.

Система нарахування очок, яка діяла у 1969—1987 роки:

Система нарахування очок, яка діяла у 1988—1992 роки:

Система нарахування очок, яка діяла з 1993 року:

• Профіль на офіційному сайті MotoGP. (англ.)