Фредерік Сенгер

Фредерік Сенгер (англ. Frederick Sanger; 13 серпня 1918(19180813), Глостершир, Велика Британія — 19 листопада 2013) — британський біохімік, двічі лауреат Нобелівської премії з хімії  — в 1958 і 1980 роках (спільно з Волтером Гілбертом і Полом Бергом).

Фредерік Сенгер
Frederick Sanger
англ. Frederick Sanger
Народився 13 серпня 1918(1918-08-13)
Глостершир, Велика Британія
Помер 19 листопада 2013(2013-11-19) (95 років)
Кембридж, Англія[1][2]
Місце проживання  Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність біохімік, хімік, викладач університету, Відмовник за ідейними міркуваннями
Alma mater Кембриджський університет
Галузь Біохімія
Заклад Лабораторія молекулярної біології, Кембридж
Звання професор
Ступінь PhD
Науковий керівник Albert Neubergerd[3]
Відомі учні Родні Портер і Елізабет Блекберн
Членство Лондонське королівське товариство[4], Національна академія наук США[5][6], Баварська академія наук, Французька академія наук[5], Американська академія мистецтв і наук[7], Європейська організація молекулярної біології[8], Академія наук Австралії, Індійська національна академія наукd, Кінгс-коледж[9], World Academy of Art and Scienced[10], коледж Святого Джонаd[11], Peace Pledge Uniond[11] і Medical Research Council Centre Cambridged
У шлюбі з Margaret Joan Howed
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1958)
Нобелівська премія з хімії (1980)
Медаль Коплі
Королівська медаль
 Фредерік Сенгер у Вікісховищі

Був одружений, мав двох синів і дочку. Закінчив Кембриджський університет (1939). З 1940 року працював там же. Мав докторський ступінь з 1943 року. З 1951 до смерті був членом Медичної дослідницької ради і керівник Лабораторії молекулярної біології цієї ради. З 1983 перебував на пенсії.

Основні роботи були присвячені хімії білків і нуклеїнових кислот. З 1945 року Сенгер вивчав структуру інсуліну. Ним був розроблений динітрофторбензольний метод ідентифікації кінцевих аміногруп в пептидах, за допомогою якого йому вдалося встановити природу і послідовність чергування аміногруп в інсуліні і розшифрувати його будову (1944–1954). Сенгер встановив, що інсулін має загальну формулу C337N65O75S6, три сульфідні містки і складається з двох ланцюгів: ланцюгу A, що містить 21 амінокислотних залишок, і ланцюгу B, що містить 30 амінокислотних залишків. Ці роботи послужили основою для синтетичного отримання інсуліну та інших гормонів.

У 1965 році запропонував мітити РНК і ДНК, призначені для структурних досліджень, радіоактивним ізотопом фосфору 32Р, що дало змогу здійснювати роботи з надзвичайно малою кількістю матеріалу — 10−6 г. Встановив структуру 5S PHK (120 основ, 1967) і ДНК фага ФХ174 (5375 основ, 1977). У 1977 запропонував метод розшифровки первинної структури ДНК, заснований на ферментативному синтезі високорадіоактивної комплементарної послідовності ДНК на однонитковій ДНК, що досліджується, як на матриці.

Був членом Лондонського королівського товариство (з 1954 року) і ряду академій наук і наукових товариств. Володів численними нагородами. Серед них — Королівська медаль Лондонського королівського товариства (1969), премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1979). Двічі лауреат Нобелівської премії (1958 та 1980).

В 1992 році фонд"Wellcome Trust" заснував інститут Сенгера, який займається вивченням геному людини (також бере участь в наукових програмах  GENCODE та ENCODE)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #142077445 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Frederick Sanger, 95, Twice a Nobel Laureate and a Genetics Pioneer, Die — The New York Times, 2013.
  3. Fred Sanger (1918 – 2013)
  4. https://doi.org/10.1098%2Frsbm.2015.0013
  5. Frederik Sanger CBE CH OM, Biographical Memoirs of the Royal Society
  6. NNDB — 2002.
  7. Frederick Sanger Facts
  8. Eukaryotism and Symbiosis: Intertaxonic Combination versus Symbiotic Adaptation
  9. Frederick Sanger - Biographical
  10. Frederik Sanger CBE CH OM, BIographical Memoirs of the Royal Society
  11. Frederik Sanger CBE CH OM, Biographical Memoir of the Royal Society

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.