Фредрік Рамм
Фредрік Рамм (11 березня 1892 — 15 листопада 1943) — норвезький журналіст, мандрівник та дослідник.
Фредрік Рамм | |
---|---|
Народився | 11 березня 1892[1] |
Помер | 15 листопада 1943[1] (51 рік) |
Країна | Норвегія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, журналіст, редактор |
Знання мов | норвезька |
Батько | Fredrik Gottlieb Olsen Rammd |
Брати, сестри | Harald Rammd |
Особисте життя
Народився в Осло у сім'ї головного лікаря Фредріка Рамма та Ганни Маргарети Брінхманн. Він був племінником однієї з перших лікарок Луїзи Валі Рамм та письменниці Мінди Рамм, одруженої з Гансом Кінком. Він також був далеким родичем Ніколая Рамма Остґаарда.[2][3]
1917 року він одружився з Євою Вітх, оселившись у Віндерені.[2] Їхній син Фредрік Рамм-молодший став директором Норвезьких пивоварів.[3]
Кар'єра
Середню освіту Рамм отримав у 1910 році. Він був журналістом у Verdens Gang з 1915 р. та в Morgenbladet з 1917 р., паризьким кореспондентом Verdens Gang, Politiken та Stockholms-Tidningen з 1919 по 1921 рік та журналістом у Tidens Tegn 1921 р. Після участі в експедиції до Північного полюса Руаля Амундсена, з 1928 року він став редактором новин у Morgenbladet.[4] Він також написав одну главу в книзі Амундсена На 88° північної широти.
Рамм також написав памфлети En forsvarsbrochure в 1915 році і Ruhr-aksjonen в 1925 році. Він особливо відомий статтею «En skitten strøm flyter over landet» («Брудний потік тече по країні») 28 жовтня 1931 р., участю в конкурсі письменників Gyldendal Norsk Forlag 1931 року. Рамм бачив учасників цього змагання зараженими фрейдизмом. Він особливо схвалював переможця, радикального письменника-інтелектуала Сіґурда Гуля, а також Ганса Бекера Фюрста, Рольфа Стенерсена та Каро Еспесета.[5] Разом з такими людьми, як Рональд Фенген Рамм брав участь у Оксфордській групі.[6]
Він отримав медаль Італійського географічного товариства і був відзначений як лицар першого ступеня ордена Святого Олафа, лицар італійського ордена Корони та офіцер ордена Академічних пальм у Франції.[2]
Смерть
Під час окупації Норвегії нацистською Німеччиною Рамма кілька разів заарештовували. З червня по липень 1940 року він утримувався у Меллергаті 19. Потім його заарештували у вересні 1941 року після молочного страйку разом з колегою Олафом Джерльовом. Його ув'язнили в концтаборі Гріні та фортеці Акерсхус, перш ніж перевезти до Німеччини. У жовтні 1941 р. його перевели до Фульсбюттеля (Гамбург). Після хвороби він отримав дозвіл повернутися додому в листопаді 1943 року, але помер у Данії на зворотній дорозі.[7][8]
Посилання
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Steenstrup, Bjørn, ред (1930). «Ramm, Fredrik» (Norwegian). Hvem er hvem?. Oslo: Aschehoug. p. 342. http://runeberg.org/hvemerhvem/1930/0342.html. Процитовано 27 листопада 2012.
- «Ramm» (Norwegian). Store norske leksikon. http://www.snl.no/Ramm. Процитовано 27 листопада 2012.
- Fredrik Ramm. Norsk polarhistorie (Norwegian).
- Stai, Arne (1954). Norsk kultur- og moraldebatt i 1930-årene (Norwegian). Oslo: Gyldendal. с. 95.
- Sævik, Tore Hjalmar (18 червня 2013). De ville vekke overklassen. Dagen (Norwegian). с. 18–19.
- Крістіан Оттосен, ред. (1995). Nordmenn i fangenskap 1940–1945 (Norwegian) (вид. 1st). Oslo: Universitetsforlaget. с. 527. ISBN 82-15-00288-9.
- «Fredrik Ramm» (Norwegian). Store norske leksikon. http://www.snl.no/Fredrik_Ramm. Процитовано 30 квітня 2014.