Фридріх-Вільгельм Бок
Фрідріх-Вільгельм Бок (латис. Friedrich-Wilhelm Bock; *6 травня 1897 Вжесьня, Пруссія — †11 березня 1978, Ганновер, Німеччина) — німецький військовий-артилерист. Оберфюрер СС. Командир трьох бойових підрозділів СС: 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен», 4-та поліцейська панцергренадерська дивізія СС та 19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська).
Фридріх-Вільгельм Бок | |
---|---|
латис. Friedrich-Wilhelm Bock | |
Народження |
6 травня 1897 Вжесьня, Королівство Пруссія |
Смерть |
11 березня 1978 (80 років) Ганновер, ФРН |
Країна | Німеччина |
Приналежність | Третій рейх |
Вид збройних сил | СС |
Роки служби | 1934—1945 |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Звання | Оберфюрер СС |
Формування | 2-й танковий корпус СС |
Командування |
4-та поліцейська панцергренадерська дивізія СС 19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Кар'єра
2 серпня 1914 був покликаний в армію в артилерію. У лютому 1918 отримав звання лейтенанта. Нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. 1919 служив в Добровольчому корпусі в Латвії.
15 листопада 1922 вступив до шуцполіції. 1 травня 1933 вступає до НСРПН (№ 2223186) і до кінця року вже став капітаном поліції. У грудні 1939 призначений командиром 3-го батальйону Поліції Порядку на території Генерал-губернаторства — на території ліквідованої Польщі.
У травні 1940 переведений у війська СС і призначений командиром 2-го дивізіону артилерійського полку 4-ї поліцейської дивізії СС. 23 серпня 1943 нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. З 20 жовтня 1943 призначений командиром своєї дивізії, одночасно командуючи і бойовою групою дивізії. З 15 березня 1944 по 13 квітня 1944 командував 19-ю гренадерською дивізією СС. У травні виконує обов'язки командира 4-ї поліцейської дивізії СС.
1 червня 1944 призначений командувачем артилерії 2-го танкового корпусу СС, де займав цей пост до кінця війни, виключаючи проміжок часу з 31 липня 1944 по 29 серпня 1944, коли очолював 9-ту танкову дивізію СС «Гогенштауфен».
2 вересня 1944 отримує Дубове листя до Лицарського хреста Залізного хреста.
Звання
- Лейтенант (лютий 1918)
- Вахмістр охоронної поліції (15 листопада 1922)
- Лейтенант охоронної поліції (10 липня 1924)
- Обер-лейтенант охоронної поліції (1 квітня 1928)
- Гауптман охоронної поліції (1 січня 1934)
- Майор охоронної поліції (1 квітня 1938)
- Штурмбаннфюрер СС (1 листопада 1941)
- Оберштурмбаннфюрер СС і оберст-лейтенант охоронної поліції (1 квітня 1942)
- Штандартенфюрер СС і оберст охоронної поліції (9 листопада 1943)
- Оберфюрер (1 серпня 1944)
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го і 2-го ступеня (18 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (21 серпня 1941)
- Залізний хрест 1-го класу (16 вересня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (2 серпня 1942)
- Медаль «За вислугу років у СС» 4-го ступеня (4 роки)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (28 березня 1943)
- дубове листя (№570; 2 вересня 1944)
Посилання
Джерела
- Залесский К. А. Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784.
- Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945, Friedburg, Podzun-Pallas Verlag, 2000, ISBN 3-7909-0284-5.
- Mark C. Yerger: Waffen-SS Commanders: The Army, Corps and Divisional Leaders of a Legend: Augsberger to Kreutz (v. 1), Schiffer Military History, Atglen, PA 1997, ISBN 0-7643-0356-2, S. 89–92.