Фрідріх Альперс

Фрідріх Людвіг Герберт «Фріц» Альперс (нім. Friedrich Ludwig Herbert «Fritz» Alpers; 25 березня 1901, Зоннеберг, Брауншвейг — 3 вересня 1944 поблизу Монса, Бельгія) — державний і партійний діяч часів Третього рейху, обергруппенфюрер СС (21 червня 1943 року).

Фрідріх Альперс
нім. Friedrich Alpers
Народився 25 березня 1901(1901-03-25)[1]
Sonnenbergd, Фехельде, Пайне, Нижня Саксонія, Німецька імперія
Помер 3 вересня 1944(1944-09-03)[1] (43 роки)
Монс, Валлонія, Бельгія
Країна  Німецький рейх
Діяльність політик, правник
Alma mater Грайфсвальдський університет
Учасник Друга світова війна
Членство СА, СС[2] і Erlanger Senioren-Conventd
Військове звання обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Золотий німецький хрест
Почесний хрест ветерана війни
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Цивільний знак СС
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Німецький кінний знак
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Нагрудний знак спостерігача
Кримський щит
Йольський свічник СС

Життєпис

Син вчителя протестантської початкової школи. Навчався з 1907 по 1911 рік в початковій школі в Зоннеберзі, а потім до березня 1919 року в гуманітарній «Martino-Katharineum» -Gymnasium в Брауншвейгу, де отримав атестат про закінчення середньої школи. З травня 1919 по березень 1920 був членом Добровольчого корпусу. З 1923 по 1924 року вивчав економіку і право в Грайфсвальском, Мюнхенському і Гейдельберзькому університетах. З 1924 по 1928 рік працював в різних юридичний фірмах Брауншвейга. Після отримання диплома з 1929 до 1933 року працював юристом.

У 1929 році вступив в НСДАП (квиток № 132 812), а в травні 1930 року — в СА у званні штурмфюрера. У 1930 році обраний від НСДАП членом ландтагу Брауншвейга. 1 березня 1931 року вступив у СС (посвідчення № 6 427), був командиром 1-го, а з 1932 року — 2-го штурмбанна 12-го штандарту СС.

З 8 жовтня 1932 по 3 травня 1933 року — командир 49-го штандарту СС. Займав посаду обласного лісничого провінції Бранденбург, був протеже Германа Герінга. З 8 травня 1933 року — державний міністр юстиції і фінансів Брауншвейга.

1 грудня 1937 був зарахований в Особистий штаб рейхсфюрера СС. З 1940 по 3 вересня 1944 року — генерал-лісничий (Generalforstmeister). У 1941 році Герінг призначив Фрідріха Альперса керівником робочої групи лісів в очолюваному ним управлінні по чотирирічного плану. Був також членом економічного штабу «Схід», який займався пограбуванням природних багатств СРСР.

У січні 1942 року вирішив вступити у діючі частини Люфтваффе, де був призначений командиром 4-ї зенітної розвідувальної групи, отримав чин майора резерву.

З 21 серпня 1944 року — командир 9-го парашутного полку. Брав участь в боях в Нормандії.

Могила Альперса

3 вересня був важко поранений і покінчив життя самогубством.

Звання

Нагороди

Друга світова війна

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116288493 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. Alpers, Friedrich Ludwig Herbert - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 17 вересня 2018.

Джерела
  • Залесский К. А. Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — ISBN 978-5-9533-3471-6
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Patzwall K.D., Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1933—1945 Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 4, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2004, ISBN 3-931533-50-6
  • Ritterkreuz Archiv I/2009, Veit Scherzer, Ranis, März 2009, ISSN 1866-4709
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 190.
  • Klaus D. Patzwall: Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934—1944, Patzwall, Norderstedt 2004, S. 63, ISBN 3-931533-50-6
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.