Фуад Масум

У 1962 Масум ступив в Іракську комуністичну партію, але після подорожі в Сирію, де зустрівся з генеральним секретарем Комуністичної партії Сирії Халедом Багдашем[5], і на тлі його позицій з курдського питання Масум вийшов з партії[6]. У 1964 він приєднався до Демократичної партії Курдистану.

У 1968 став викладачем на факультеті права, педагогічному факультеті та професором університету Басри на півдні Іраку, а також був представником Демократичної партії Курдистану в Басрі.

У 1973 він став представником лідера ДПК Мустафи Барзані в Каїрі. Залишався на цій посаді до 1975 року, після чого, в 1976 в столиці Сирії — Дамаску, разом з Джалалем Талабані заснував Патріотичний союз Курдистану, ставши членом його Політбюро. У 1978 Масум втік до Сирії[7].

У 1992 Масум став першим прем'єр-міністром Іракського Курдистану[8].

У 2002 Масум повернувся до Іраку[7] Після вторгнення сил коаліції до Іраку у 2003 і падіння режиму Саддама Хусейна, Масум став членом курдської переговорної групи в Багдаді, в 2004 — головою, а в 2005 — членом Ради представників Іраку — нового парламенту, де два терміни поспіль — до 2010 року — очолював Коаліцію блоків Курдистану[9][10].

24 липня 2014, в умовах конфлікту з ісламістами і після численних затримок[11], Фуад Масума було обрано президентом Іраку[12]. За словами спікера Ради представників Саліма аль-Джабурі, свої кандидатури на посаду президента висунули 93 людини[13][14]. Але, після угоди курдських партій[8], Масум, як єдиний кандидат[15], був обраний[16]переважною більшістю[17], так як за його кандидатуру проголосували 211 з 228 депутатів[18]. Масум відомий як тихий і помірний політик, що підтримує добрі відносини з сунітами і шиїтами[19].

Одружений на Ронак Мустафа Абдул Вахід. У них п'ятеро дочок: Ширін, Зоза, Шилан, Вейян і Джувал — міністр телекомунікацій в перехідному уряді Іраку. Син Шува помер у дитинстві[2].