Фуголь Ірина Яківна

Життєпис

Після закінчення у 1954 Харківського університету до 1958 року працювала в Інституті фізики АН УРСР. З 1960 року — співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. До 1999 року очолювала в цьому закладі відділ спектроскопії молекулярних систем і наноструктурних матеріалів, який був створений у 1965 році[1]. Науковий ступінь доктора фізико-математичних наук отримала у 1971 році, вчене звання професора — у 1978.

В останні роки живе в місті Ерланген, Німеччина[2][3].

Наукова діяльність

Облікова картка Лауреата Державної премії УРСР Фуголь Ірини Яківни

Галузі наукових інтересів: динаміка екситонів і фононів у кристалах затверділих газів при низьких температурах в областях вакуумного ультрафіолетового проміння і далекій інфрачервоній області. Під керівництвом Ірини Фуголь в кріокристалах вперше досліджено, зокрема, взаємодію елементарних збуджень між собою і з фотонами електромагнітного поля, відкрито співіснування когерентних і автолокалізованих екситонів.

Нагороди

Родина

Примітки

  1. Відділ спектроскопії молекулярних систем і наноструктурних матеріалів. Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. Процитовано 04.06.2019.
  2. Спогади Ірини Яківни Фуголь про Бориса Ієремійовича Вєркіна. Б. И. Веркин, каким мы его помним. Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. Процитовано 04.06.2019. (рос.)
  3. Эмануил Канер с нами в памяти сердца (спогади Ірини Яківни Фуголь про Емануїла Айзиковича Канера). Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України. Процитовано 04.06.2019. (рос.)
  4. Лауреати Державні премії — Робота «Елементарні збудження і взаємодії між ними в кріокристалах». Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Процитовано 04.06.2019.
  5. Указ Президента України «Про присвоєння почесного звання "Заслужений діяч науки і техніки України"» N 168/96. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. 07.03.1996. Процитовано 04.06.2019.
  6. Э. А. Канер. Kaner.org — сайт, присвячений пам'яті Е. А. Канера. Процитовано 04.06.2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.