Філіппов Зиновій Іванович

Народився 23 вересня 1923 року в селі Річиці (нині Орловської області Росії). Дитинство пройшло в Балаклаві, а пізніше — в Москві.

Брав участь в боях німецько-радянської війни на посаді командира кулеметної роти. Був контужений і важко обморожений, проте залишився живим. За свої бойові заслуги нагороджений медалями «За оборону Москви» (1946), «За перемогу над Німеччиною» (1945), та орденом Вітчизняної війни II ступеня (1985)[1].

У 1946 році поступив до Московського художнього училища, де навчався у К. Г. Дорохова, потім в Ризькому училищі прикладного мистецтва. У 1947–1953 роках навчався в Академії мистецтв Латвійської РСР у Ризі у К. Убана, Л. Свемпса, керівник диплому — У. Скулме[1].

Могила Зиновія Філіппова

З 1956 року жив і працював у Севастополі, Севастопольських художньо-виробничих майстернях. Помер 23 лютого 2012 року. Похований у Севастополі на правій стороні Міського кладовища «Кальфи».

Картини художника присвячені історії Севастополя, долям ветеранів війни, а також сучасникам[2]. Особливе місце в творчості художника займали образи Олександра Гріна[1].

Художник створив біля двох тисяч полотен[2]. Серед праць: «Проводи» (1963), «О. Грін» (1968), «Крим наш» (1977), «Зурбаган» (1996), «Квіти з коником» (2000) та інші[3].

Твори знаходяться у Національному музеї Праги, музеях України, Криму (зокрема у фондах Національного музею героїчної оборони і звільнення Севастополя і Севастопольського художнього музею) та у приватних зібраннях багатьох країн Європи[2].