Фіматодес рудоногий
Фімато́дес рудоно́гий (лат. Phymatodes rufipes Fabricius, 1776 = Callidium amethistinum Fabricius, 1792 = Callidium coeruleum Goeze, 1777 = Callidium cyaneum Geoffroy, 1785 = Callidium spinosae Schrank, 1781) — вид жуків з родини вусачів.
? Фіматодес рудоногий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Phymatodes rufipes Fabricius, 1776 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Phymatodes rufipes Fabricius, 1776 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Поширення
P. rufipes належить до європейської групи видів у складі європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу, а також Кавказ, Закавказзя, Малу Азію. У Карпатському регіоні вид приурочений до передгірних листяних та мішаних лісів.
Екологія
Трапляється в тих же біотопах, що й інші види роду Фіматодес. Личинка розвивається в деревині листяних дерев.
Морфологія
Імаго
Дрібний вид з довжиною тіла 5-8 мм. Ноги окрім вершин стегон, перші членики вусиків — руді. Тіло металічно-фіолетове або синє. Передньоспинка густо поцяткована, без гладких виступів.
Личинка
Голова дуже втягнена в передньоспинку і має по одному вічку при основах вусиків. Ноги слабко розвинені, майже, непомітні. Мозолі на черевці дуже дрібно ґранульовані або вкриті дрібно-комірчастою скульптурою.
Життєвий цикл
Розвиток триває 1 рік.
Підвиди
Підвид Phymatodes rufipes rufipes (Fabricius, 1776) — розповсюджений у Європі.
Підвид Phymatodes rufipes syriacus Pic, 1891 — розповсюджений на Кавказі, Закавказзі, Малій Азії.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Пушкар В. С., Заморока А. М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
- Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;