Фіялка каменелюбна

Фіялка каменелюбна[1], фіалка гола[2], фіалка піскова[2] (Viola rupestris) — вид рослин з родини фіалкові (Violaceae), поширений у Європі й помірній Азії. Етимологія: лат. rupes — «камінь», estris — прикметниковий суфікс, який вказує на походження або місце проживання[3].

?
Фіялка каменелюбна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Ембріофіти (Embryophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Насінні (Spermatophyta)
— Покритонасінні (Angiospermae)
— Евдикоти
— Розиди
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіялка каменелюбна
Біноміальна назва
Viola rupestris
F.W.Schmidt, 1791
Посилання
Вікісховище: Viola rupestris
Віківиди: Viola rupestris
EOL: 2889920
IPNI: 869158-1
NCBI: 502521

Опис

Багаторічна трава. Висота: 2–6(10) см. Стебло листяне, розгалужене, зазвичай щільно короткошерсте. Листя: у базальній розетці й чергується на стовбурі, черешкове. Листові пластини ниркоподібно-серцеподібні, з дрібно закругленими зубчиками, щільно волосаті, товсті, від синювато-зелених до темно-зелених, базальна виїмка досить дрібна. Прилистки яйцювато-ланцетні, довго зубчасті[2].

Квітки самотні в пазухах, похилі. Віночок від синьо до світло-пурпурового, (іноді білий), ≈ 1.0–1.5 см завширшки; пелюсток 5, найнижча зі шпорою (іноді білою). Чашолистків 5. Тичинок 5. Плід: короткошерста, 3-х клапанна коробочка. Час цвітіння: травень і червень (ssp. rupestris); липень і серпень (ssp. relicta)[4]

Поширення

Поширений майже у всій Європі й у помірних областях Азії[5]. Населяє узгір'я, схили широколистяних лісів, скелясті відслони, піщанисті луки, прірви[4].

В Україні зростає на відслоненнях — у західному Лісостепу[2].

Галерея

Див. також

Джерела
  1. Viola rupestris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 01.11.2018. (англ.)
  4. NatureGate. Процитовано 01.11.2018. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.11.2018. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.