Халадітка рома
Халадітка рома («солдати цигани» «військові цигани», також руська рома, рос. Русские цыгане);— циганська субетнічна група, що походять від польських ромів та входить в групу циган-рома.
| Халадітка рома | |
|---|---|
 | |
| Ареал | Росія, Україна, Білорусь, Країни Балтії, Казахстан, Киргизстан |
| Близькі до: |
Серви Ловарі Котляри |
| Мова | ромська мова |
| Релігія |
православ'я іслам |
Історія
Халадітка рома є нащадками тих циган, які прибули на сучасні терени України, Білорусі та Росії у XVI–XVII ст. із Німеччини через Польщу та Литву. Вони торгували кіньми та ворожили, відомі як вправні музики.
Нині представники халадітка рома мешкають у країнах Балтії, Україні, Білорусі, Росії, меншою мірою в Казахстані, Киргизстані, та досі підтримують шлюбні (матримоніальні) зв'язки. Халадітка ромів часто плутають з сервами; в артистичному середовищі йде зближення цих двох етногруп.
Халадітка рома були та залишаються нині релігійними релятивістами. Вони сповідують ту релігію, у тому конфесійному варіанті, який переважає в місцевості їхнього перебування.Тому більшість халадіка ромів — православні християни, ті ж, хто мешкає переважно в мусульманських районах (наприклад, Кавказ), як правило, мусульмани[1].
Мова
Халадітка рома розмовляють діалектом циганської мови, який належить до балтської або північної мовної групи циганської мови (романі). У цьому діалекті переважають запозичення німецьких, польських та російських слів, а також використанням деяких запозичених з української та російської граматики.
Приклади слів
- бай — рукав
- бахт — щастя
- бе́рга — гора
- бенг — чорт
- бе́ра — пиво
- бреза — береза
- бельвер — вечір
- б́іда — біда
- болибе — небо
- васт — рука
- в́есна — весна
- в́енко — вінок
- дад — батько
- дай — мати
- гіля — пісня
- грай — кінь
- ґамо — хомут
- ґерой — нога
- джюкел — пес
- якх — око
- джііпен — життя
- індара́ка — спідниця
- каґни — курка
- кіріві — кума
- ске́мпо — скупий
- се́ндо — суд
- ме́ндро — хитрий
- ве́ндзло — вузол
- яг — вогонь
- рашай — піп
- пани — вода
- пхув — земля
- пхен — сестра
- лазня — лазня
- фе́нчтра, ф́енштра — вікно
- фе́лда — поле
- шту́ба — кімната, квартира
- ге́нчто, ге́ншто — породистий кінь
- тикно — молодий
Відомі халадітка роми
Джерела
- Девід М. Кроу. «Історія циган Східної Європи та Росії». Переклад: Канаша, В.П. Рябчук, С.М. К.: «Мегатайп». 2003. ISBN 5-85722-107-2
- Зіневич Н. О. «Циганський етнос в Україні (історіографія та джерела)». HAH України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. К., 2005.
- Бєліков О. В. Циганське населення України (XVI-XX ст.). Донецький державний університет. Донецьк, 2003.
- Дучыц Л. З. Гісторьгі цыганоу Беларугі // Беларускі гістарьічньї часопис. 2003. № 3
- Навроцька Є.М. «Історія та культура ромів». Ужгород: «Видавництво Олександри Гаркуші», 2007. – 312 с.: іл.
- «Ромологія: історія та сучасність: Матеріали Міжнародних наукових читань». Упорядкування Є.М. Навроцька. – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013. – 144 с.
Примітки
- Nomadic people. N.Bessonov. National Geographic Russia, April 2007. Архів оригіналу за 28 квітня 2007. Процитовано 22 грудня 2016.