Хан Микола Олексійович

Микола Олексійович Хан народився 10 вересня 1924 в місті Никольск-Уссурійський, Приморський край, Росія) в сім'ї вчителя початкової школи.[1]

У 1945 році закінчив театрально-художнє училище ім. Н. В. Гоголя в Алма-Аті, де навчався в українського художника Абрама Черкаського.[2]

У 1949 році картини Миколи Хана «Останні хвилини» і «Ранок на Дніпрі» дебютували на десятій Українській художній виставці, відкритій в Києві, в Державному музеї українського мистецтва та Державному музеї російського мистецтва.

Викладач по малюнку Костянтин Єлева (сидить у центрі) з студентами Київського художнього інституту. Микола Хан стоїть посередині.

У 1952 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у Олексія Шовкуненка.

Працював у галузі станкового та монументально-декоративного живопису. Автор тематичних картин, майстер пейзажів і натюрмортів.[1]

Член Спілки художників СРСР. З 1974 р. — заслужений художник УРСР. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР 1983 р.[1]

Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», Національному музеї історії України, Донецькому художньому музеї, Миколаївському художньому музеї, в приватних колекціях Європи та США.[2][3]

• «Азовські рибалки» (1954—1955)
• «Ладнають парус» (1957)
• «Перед бурею» (1959)
• «Повінь» (1960)
• «З останнього підпілля» (1963)
• діорами «Саванна Африки», «Північне море» (1966, Музей Інституту зоології АН УРСР, зараз Національний науково-природничий музей НАН України)
• панорама «Первісне суспільство і сучасність» (1969, в павільйоні «Наука» С.-Г. виставки УРСР)
• «Збулося» (1970)
• діорама «Спалене село» (1974)
• «Повстання робітників київського заводу „Арсенал“ у січні 1918 року»

Могила Миколи Хана на Байковому кладовищі

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.