Харківська ТЕЦ-5
Ха́рківська ТЕЦ-5 — є другою після Київської ТЕЦ-5 з найбільших теплоелектроцентралей в Україні за встановленою електричною потужністю, розташована поблизу села Подвірки Дергачівського району. Основне призначення ТЕЦ — забезпечення електроенергією та теплом побутових та промислових споживачів міста Харкова. Станом на 2010 рік забезпечує теплом близько 23% харків'ян та мешканців регіону[1]. Харківська ТЕЦ-5 постачає теплову енергію в такі райони міста та області: Київський, Шевченківський, Московський, Жовтневий, Холодногірський, Харківський, Дергачівський. Влітку станція забезпечує гарячою водою все півторамільйонне індустріальне місто, але останні роки станцію відключають на теплий період року.
 | ||||
| 49°58′13″ пн. ш. 36°06′35″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Україна, Харківська область, Дергачівський р-н., с. Подвірки | |||
| Введення в експлуатацію | 1979–1990 р.р. | |||
| Вид палива | газ (основне паливо), мазут | |||
| Водозабір | р. Уда | |||
| Енергоблоки | 2 х 120 МВт + 1 х 300 МВт | |||
| Котельні агрегати | ТГМЕ-464 (2 шт.); ТГМП-344А (1 шт.); ПТВМ-180 (4 шт.) | |||
| Турбіни | T-110/120-130 (2 шт.); Т-250/300-240 (1 шт.) | |||
| Електрогенератори | ТВФ-120-2УЗ (2 шт.); ТВВ-320-2УЗ (1 шт.) | |||
| Встановлена електрична потужність |
540 МВт | |||
| Встановлена теплова потужність |
1420 Гкал/год. | |||
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт-год. |
1528,8 (2010) | |||
| Річне виробництво тепла, тис ГКал |
1924,4 (2010) | |||
| Керівник | Мінкович Олександр Володимирович | |||
| Кількість працівників | 797 осіб (2010) | |||
| Материнська компанія | ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» | |||
| Дані оновлено 26 січня 2012 року | ||||
| Сайт | chpp5.kharkiv.com/Eng/index.shtm | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 7283704 | |||
  Харківська ТЕЦ-5 | ||||
 | ||||
 Харківська ТЕЦ-5 у Вікісховищі | ||||
Історична довідка
Перший блок станції потужністю 120 МВт електричної і 184 Гкал/годину теплової енергій було введено в експлуатацію 28 грудня 1980 року. Роком пізніше був запущений другий енергоблок. І вже 2 вересня 1990 року Харків почав отримувати енергію від третього блоку теплоелектроцентралі, загальна потужність якого перевищила показники першого і другого енергоблоків.
Опис
Теплоелектроцентраль розташована на відстані 0,5 км на захід міської межі м. Харкова на малопродуктивних, болотистих землях. Займає площу — 218 га.
Загалом на базі ТЕЦ-5 знаходяться чотири водонагрівальних котли, оснащених системою рециркуляції димових газів, автоматичних газоаналізаторів для контролю викидів окислів азоту та пальниками для двостадійного спалювання палива.
Паливом основного устаткування є природний газ, резервним — мазут марок М40 і М100. Однією з основних та невід'ємних частин ХарТЕЦ-5 є димова труба. Заввишки 330 м (еквівалент висоти Ейфілевої вежі) вона виконує важливу функцію розсіювання шкідливих пило та газоподібних викидів. Діаметр основи труби становить 32,4 м, та 15,3 м, починаючи з висоти 165 м і до самої вершини. Відхилення верхівки труби становить в середньому 20 см та 70 см при впливі сонячної радіації. Виняткова «двошарова» конструкція газовідводу забезпечує його міцність та жорсткість.
Проводиться реконструкція, а саме надбудова енергоблоку з турбіною КТ-310-235, газотурбінною установкою ГТ-45А ПАТ «Турбоатом». Збільшення потужностей та введення в дію теплової магістралі № 1 дасть можливість ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» покривати понад 50% потреб споживачів теплової енергії міста Харкова.
Див. також
Екологія
Харківська ТЕЦ-5 є однією з найбільш екологічних теплоелектроцентралей в Україні, її вплив на екосистему країни відрізняється набагато меншою шкідливістю порівняно з іншими станціями.[1]