Харі

Харі́ (санскр. हरि) — одне з імен Вішну та Крішни в індуїзмі, числиться як 650-е ім'я в «Вішну-сахасранамі» [1]. На санскриті «харі» означає жовтий чи жовто-коричневий колір (колір Сонця та соми).

• «Харівамша» «родовід Харі» — священний текст індуїзму на санскриті, часто розглядається як додаткова частина «Махабхарати».
• В сикхізмі Харі — це одне з імен Бога. Золотий храм, найсвященіший храм для сикхів, називається також Харі-мандір, що в перекладі означає «Храм Бога».
• В вайшнавізмі Харі — це одне з імен Вішну і Крішни, яке означає «той, хто краде, або забирає» — в тому сенсі, що Крішна забирає всі страждання і тривоги та любовно викрадає серце свого відданого. Під час релігійних свят часто можна почути як люди викрикують «Харібол! Харібол!», Що означає — «закликайте імена Харі!» Згідно з однією з інтерпретацій, Харе Крішна мантра також містить ім'я Харі в кличному відмінку. Хоча в ґаудія-вайшнавізмі Харе тлумачиться як кличний відмінок від Хара, — одного з імен вічної коханої Крішни — Радги.
• Згідно з коментарем Шанкари до «Вішну-сахасранами», Харі означає «Той, хто руйнує самсару разом з невіглаством, що є її причиною».
• У традиції равідасі Харі є священним символом, що складається з трьох букв на ґурмукгі. Він прикрашає всі храми равідасі, які називаються ґурдехра.

Санскритське харі споріднено авест. zaranya «золото», а також праслов'янською *zolto (укр. золото, староцерк.-слов. злато, пол. złoto), далі лит. geltonas «жовтий», латис. zelts «золото, золотий»; з іншим вокалізмом: нім. Gold, англ. gold; від праіндоєвропейського кореня *ǵʰel- «жовтий, зелений, яскравий». Звідси ж назви кольорів: жовтий, зелений.

Багато слів в інших азійських мовах також походять від цього кореня, в основному через вплив санскриту як родоначальника мов регіону. Наприклад слово харі означає «денне світло» індонезійською, «день» малайською мовою і «король» тагальською мовою. Крім того, харі — це ім'я яке часто вживається в багатьох сучасних індійських мовах.