Хато (1937)

Хато (Hato, яп. 鳩) – міноносець Імперського флоту Японії типу «Оторі», який брав участь у Другій Світовій війні.

«Хато»
Служба
Тип/клас Міноносець типу «Оторі»
Держава прапора Японія
Належність
Корабельня верфі Ishikawajima у Токіо
Закладено 28 травня 1936
Спущено на воду 25 січня 1937
Введено в експлуатацію 7 серпня 1937
На службі 1937 – 1944
Загибель 16 жовтня 1944 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 840
Довжина 88,5 м
Ширина 8,2 м
Осадка 2,8 м
Технічні дані
Рухова установка 2 парові турбіни, 2 парові котла
Потужність 19000 к.с. (14 МВт)
Швидкість 30,5 вузла
Дальність плавання 4 000 миль (7 400 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 129
Озброєння
Артилерія 3 (3×1) × 120-мм / 45 калібрів гармат Тип 11
Торпедно-мінне озброєння 3 (1х3) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 1 × 40-мм гармата
16.10.44
Район потоплення «Хато»

Історія створення

Корабель, який став восьмим серед торпедних човнів типу «Оторі», був закладений 26 травня 1936 року на верфі «Ishikawajima Shipyards» в Токіо. Спущений на воду 25 січня 1937 року, вступив у стрій 7 серпня 1937 року.

спорудили у 1937 році на верфі Ishikawajima у Токіо.

Історія служби

Станом на осінь 1941-го «Хато» знаходився у прямому підпорядкуванні П’ятого флоту, який відповідав за операції у північній зоні (Хоккайдо, Сахалін, Курильські острови). 26 – 28 листопада 1941-го корабель прослідував з Йокосуки до порту Аккеші (східне узбережжя Хоккайдо), де ніс службу більше місяця, а 6 – 8 січня 1942-го здійснив зворотній перехід у Йокосуку. З 15 січня 1942-го «Хато» перевели до військово-морського округу Куре.

Невдовзі корабель задіяли для ескортних рейсів до Океанії. Спершу 25 лютого – 11 березня 1942-го він прослідував у охороні конвоїв з Йокосуки до атолу Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів), а потім назад до Японії у Куре. З 3 по 20 квітня «Хато» ескортував конвої по круговому маршруту з Йокосуки до Рабаула у архіпелазі Бісмарка (після захоплення цього пункту в кінці січня тут створили передову базу, з якої наступні два роки провадитимуться операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї). А з 25 квітня по 16 травня корабель супроводив конвої з Йокосуки на атол Кваджалейн (Маршаллові острови), потім звідти до Рабаула і нарешті до Куре.

Кілька місяців «Хато» перебував у водах Японського архіпелагу, а з кінця вересня узявся за конвойну службу на мікронезійському напрямку. На той час союзники вже висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. 29 вересня 1942-го «Хато» війшов з порту Саєкі (північно-східне узбережжя Кюсю) у складі охорони конвою «Окі 4», який прямував до Рабаула. Втім, «Хато» забезпечував охорону лише до району Сайпану (Маріанські острови), після чого певний час охороняв конвой «Окі 6» (вийшов з Саєкі 2 жовтня), а 12 жовтня повернувся до Японії («Окі 4» та «Окі 6» досягнули Рабаула 13 та 15 жовтня відповідно).

В наступні кілька місяців «Хато» брав участь у ескортуванні ще кількох транспортних загонів до Меланезії, які виходили з Саєкі в межах 8-ї транспортної операції. При цьому конвой «С» (рушив 25 листопада 1942-го) корабель супроводжував до Сайпану, з конвоєм «H» (проведення почалось 13 грудня 1942-го) прямував лише перші п’ять сотень кілометрів до 29 градуса північної широти, а з конвоєм «G2» (вийшов 14 березня 1943-го) пройшов лише перші чотири сотні кілометрів.

Починаючи з січня 1943-го «Хато» неодноразово здійснював ескортування конвоїв із Саєкі до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) та назад. Так, є відомості, що він проходив по цьому маршруту з 14 січня по 10 лютого, з 13 квітня по 3 травня, з 19 травня по 9 червня. 20 – 29 червня «Хато» ескортував з Саєкі до Палау  конвой O-007. Потім він повернувся до Японії та 15 липня рушив з конвоєм O-505, який досягнув Палау 24 числа. Крім того, в багатьох випадках корабель здійснював лише часткове проведення, наприклад, 25 – 26 липня «Хато» супроводжував конвой FU-506, який вийшов з Палау до Кобе, а 2 серпня човен зустрів конвой O-406 (рушив з Саєкі ще 24 липня) та тієї ж доби прибув з ним на Палау.[1][2][3] 4 – 10 серпня «Хато» ескортував з Палау до Саєкі конвой FU-404.[4]

Починаючи з листопада 1943-го «Хато» три рази водив конвої по круговому маршруту з Куре до Палау.

З 15 березня по 25 квітня 1944-го «Хато» пройшов у супроводі конвоїв з порту Моджі до Сінгапура та назад. При цьому з 24 березня корабель узяв під охорону конвой HI-55 та повів його з Такао (наразі Гаосюн на Тайвані) на південь. 2 квітня вже на завершальній частині переходу підводний човен торпедував та важко пошкодив танкер «Таракан-Мару», з яким залишили «Хато». Хоча в танкера відірвало носову секцію, 3 квітня він зміг прибути в Сінгапур.[5] У зворотному напрямку «Хато» ескортував конвой HI-56, який рушив з Сінгапура 8 квітня.[6], при цьому з 10 квітня 1944-го корабель офіційно належав до 1-го ескортного дивізіону та мав тепер займатись охороною перевезень саме на напрямку Південно-Східної Азії. 1 травня «Хато» знову вийшов з Моджі для супроводу конвою MI-03, який прослідував через Манілу до Мірі (центр нафтовидобутку на північно-захдіному узбережжі острова Борнео)[7], а звідти ескортував конвой до Куре, куди прибув 9 червня.

23 червня – 3 липня 1944-го «Хато» здійснив рейс з Моджі до Маніли у складі об’єднаного конвою MOMA-09/MI-09[8], а у період з 6 липня по 5 серпня виконав ескортний рейс з Маніли до Сінгапура та назад. 8 – 16 серпня корабель супроводив конвой з Філіппін до Такао, 22 – 28 серпня пройшов з конвоєм TAMA-24 назад до Маніли[9], 11 вересня знову був у Такао, а 13 вересня рушив звідси до Моджі.

29 вересня – 8 жовтня 1944-го «Хато» охороняв конвой, який прослідував з Моджі до Гонконгу. Невдовзі американське авіаносне угруповання в межах підготовки до вторгнення на Філіппіни завдало ряду ударів по ворожих об’єктах на півдні Китаю. «Хато», який 15 жовтня вийшов з Гонконгу, був наступної доби атакований літаками за дві з половиною сотні кілометрів на схід від цього порту та потоплений.[10]

Примітки

  1. Japanese Escorts. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  2. Imperial Japanese Army Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  3. Smith, Gordon; Kindell, Don; Bertke, Donald A. (25 грудня 2016). World War II Sea War, Vol 10: Il Duce Deposed (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-17-3.
  4. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  5. Japanese Escorts. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  6. Japanese Escorts. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  7. Japanese Type 1K Ore Carriers. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  8. Japanese Minelayers. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  9. Japanese Type 1K Ore Carriers. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.
  10. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 2 грудня 2021.

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • С.В.Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Япронии (1879-1945 гг.) , Санкт-Петербург, 1998 г. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.