Хачанов Спартак Рудольфович

Спартак Рудольфович Хачанов (нар. 17 вересня 1984, Баку, Азербайджанська РСР) український сучасний художник вірменського походження, автор резонансної інсталяції «Парад членів».

Хачанов Спартак Рудольфович
Народився 17 вересня 1984(1984-09-17) (37 років)
Баку, Азербайджанська РСР
Громадянство  Україна
Національність вірменин
Діяльність скульптор, сучасний художник
Відомий завдяки автор інсталяції «Парад членів»
Alma mater Харківське художнє училище
НАОМА

Біографія

Ранні роки

Народився 17 вересня 1984 року у вірменській сім'ї в Баку, Азербайджанська РСР[1]. Виріс у місті Сніжне Донецької області[2]. У 2015 році закінчив Харківське державне художнє училище. Того ж року вступив до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві[1].

Інсталяція «Парад членів» та відрахування

У грудні 2018 року опинився в епіцентрі скандалу, предметом якого стала його дипломна робота «Парад членів»[3]. Внаслідок переслідувань та погроз у рамках програми «Artists at Risk» виїхав до Гельсінкі, Фінляндія[4]. На кінець 2018 року, за словами доцента академії та ветерана АТО Володимира Харченка, Спартак завалив декілька екзаменів — в академії розглядали питання його відрахування.[5]

26 грудня 2018 року видання "Заборона" поширило відео, де показано розмову Хачанова тад оцента кафедри графічного дизайну НАОМА Володимира Харченка, в якому останній називає роботу студента "хамством" та "знущанням з нашої армії", також звучали вислови, які можна розцінювати як погрози[6]. Того ж дня до навчального закладу прийшли представники організації С14. Хачанову довелося від них ховатися[6].

Хачанов називає свою інсталяцію "антивоєнною" та "антипутінською" та відмовляється додавати в неї роспізнавальні риси російских чи інших військ[7]. За словами опонентів Спартака, він спочатку казав що, ця інсталяція навіяна конфліктом на Донбасі, де сторони міряються фалосами, крім того Хачанов і раніше відізнявся антиукраїнськими епатажнмим інсталяціями, наприклад, «вишиванка на салі» та фалоси, прироблені до мінаретів та церков[8].

На підтримку Хачанова 30 січня на сайті Українського ПЕН було опубліковано звернення до міністерки науки та освіти Лілії Гриневич з вимогою не допустити відрахування студента Спартака Хачанова[8]. Пізніше заяву видалили, оскільки, за словами тодішнього президента ПЕН Андрія Куркова, вона містила помилку адресації (Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури підпорядковується не Міністерству освіти, а міністерству культури)[9]. Ця заява викликала розкол поміж членів ПЕН, а також стала причиною виходу поета Івана Малковича та перекладача Максима Стріхи з ПЕН-центру[8][10].

Олександр Ройтбурд також висловився на захист студента, оскільки патріотичні організації, наприклад, С14 не повинні вирішувати кому навчатися на художника[6].

Переїзд у Хельсінкі

Невдовзі після подій Спартак Хачанов отримав запрошення переїхати у Фінляндію за програмою «Artists at Risk», мета якої допомогти митцям, що зазнають переслідувань в своїй країні. На даний момент проживає з дружиною в місті Гельсінкі.

Творча діяльність

Рік Виставки та конкурси Місце проведення
2014 Учасник міжнародного конкурсу на створення пам'ятник до століття геноциду Вірменії, храм с «Surb Harutyun», організатори вірменської громади Харків, Україна
2015 Учасник виставки «Один з 1,5 мільйона», присвяченої Геноциду вірмен, галерея «Бузок» Харків, Україна
2017 Учасник Карпатського міжнародного мистецького фестивалю «КАРПАТСЬКИЙ ПРОСТОР-2017» Івано-Франківськ, Україна
2017 Учасник виставки Трієнале «Скульптура 2017» Київ, Україна
2017 Учасник виставки на премії імені Анатолія Криволапа Київська фортеця, Київ
2018 Виставка студентів Національної академії образотворчих мистецтв та Архітектура «Мистецький Арсенал» Київ, Україна
2019 Учасник фестивалю «Ярмарок мистецтв», в групі художників «HLEBZAWOD» Київ, Україна.
2019 Учасник виставки «Decommunia_tion», «Kunsthalle am Hamburger Platz», куратор Матіас Джуд Гамбургер Плац, Берлін, Німеччина
2019 Учасник фестивалю медіа і виконавських мистецтв «Робота», куратор Мартін Ноїв Ательє Пластилін. Софія, Болгарія
2019 Учасник виставок «Велико, але пізно», «Софійська тиждень мистецтва 2019», куратор Воїн Воїнов. Софія, Болгарія
2019 «Галерея Інкубатор» Вільнюс, Литва
2019 Персональна виставка «Тріумф смерті» Uzupis Art, Вільнюс, Литва
2019 2019- HIAP Open Studios / Summer 2019, куратором на літній сезон стала Саара Кархунен. Гельсінкі, Фінляндія
2019 Фотопроєкт «Олімпійські ігри», «Myymala». Гельсінкі, Фінляндія
2019 Фотопроєкт «Олімпійські ігри перезавантаження» Офіс Комітету Миру, Гельсінкі, Фінляндія
2019 Персональна виставка «Парад пенісів», «DELFI» Мальме, Швеція
2019 Учасник виставок «AR-Pavilion Helsinki», «Gallery Rankka», куратори: Івор Стодольський і Маріта Муукконен. Гельсінкі, Фінляндія
2019 HIAP Open Studios / осінь 2019, , куратор осіннього сезону — Марина Валле Норонья Гельсінкі, Фінляндія

Примітки

  1. Хачанов Спартак Рудольфович. Портал изобразительного искусства (рос.)
  2. «Парад членів» та його учасники
  3. Про «Парад членів» та скандал у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури
  4. Студент академії у Києві, який створив експозицію «Парад членів», виїхав до Фінляндії — правозахисниця
  5. «Человек лепил двести х*ев полсеместра, завалил экзамены». Мы поговорили с доцентом кафедры дизайна НАОМА, который разрушил «Парад членов», об искусстве и войне. thebabel.net (рос.). 28 січня 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
  6. Савченко, Гліб (25 січня 2019). Гіпсові пеніси, ветерани АТО і "150-річні догми". Що за скандал в Академії мистецтв. BBC News Україна. Процитовано 19 січня 2022.
  7. Енглунд, Вілл; Леллі, Кеті (2 жовтня 2019). Chased by conflict in Ukraine, an artist finds a haven in Helsinki. Washington Post (Англійська). Процитовано 19.20.2022.
  8. «Чому ми виходимо з Українського ПЕН-центру». Радіо Свобода (5 лютого 2019). Процитовано 19 січня 2022.
  9. Андрій Курков: ми сприймаємо публічну заяву Малковича та Стріхи як вихід з українського ПЕНу. Українське радіо. 11 січня 2019. Процитовано 19 січня 2022.
  10. Поміж свободою і безпекою: більше ніж “за” і “проти”. Український ПЕН. 14 січня 2019. Процитовано 19 січня 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.