Хвора дитина (картина Мунка)

В основі картини лежать спогади художника про хворобу і смерть його старшої сестри, Йогани Софії «Софі» Мунк, яка померла в 1877 році від туберкульозу (дев'ятьма роками раніше від того ж захворювання померла мати сімейства, Лаура Мунк). Зовсім юна (Софі було всього п'ятнадцять років) рудоволоса дівчина з виснаженим обличчям напівлежить в ліжку, спершись на високо підняту подушку; поруч з нею, опустивши в розпачі голову і стиснувши руки, сидить літня жінка в темній сукні — тітка Карен, яка взяла на себе турботи за веденням господарства в будинку Мунка після смерті Лаури[1]. Кімната занурена в напівтемряву, але обличчя дівчини яскраво освітлене: як відзначають дослідники, воно немов розчиняється в потоці світла або саме випромінює світло[2][3].

Тематично картина перегукується із зображеннями хворих дітей, які зустрічаються у багатьох художників того періоду — зокрема, у прихильного до молодого Мунка Крістіана Крога («Хвора дівчинка») і у Ганса Геєрдала («Вмираюче дитя»)[2]. Водночас для Мунка вона мала особливе, особисте значення: смерть сестри, «згорілої» від швидкоплинних сухот буквально за лічені тижні, стала одним з найсильніших вражень у його житті, багато в чому вплинувши на формування його похмурого світовідчуття. Кількома роками пізніше він напише ще одне велике полотно, навіяне спогадами про хворобу сестри, але витримане в більш світлих, оптимістичних тонах («Весна», 1889), а мотив «кімнати вмираючого» з'явиться в його творчості ще багато разів («При смертному ложі (Агонія)», 1895;«Кімната помираючого», 1895; «Дівчинка біля ліжка померлої матері», 1897 - 1899 та ін.) «Хвора дитина» також існує в декількох варіантах, включаючи шість живописних полотен (1886, 1896, 1907, 1907, 1925, 1927) і ряд малюнків та гравюр[4]. Позувала для полотна одинадцятирічна Бетсі Нільсен (Мунк також написав її портрет). Пізніше Бетсі повідомляла, що картина почасти натхненна візитом доктора Крістіана Мунка в будинок Нільсенів — їх десятирічний син зламав ногу. Едвард, який асистував батькові при наданні допомоги хлопчику, був вражений виглядом Бетсі, яка зі сльозами на очах втішала брата, і перед тим, як піти, попросив дозволу зробити з неї кілька начерків.

«Хвора дитина», одне з перших великих полотен Мунка, вперше була виставлена на Осінній художній виставці 1886 року. Хоча тема для картини, як уже зазначалося, була обрана цілком традиційна, на молодого художника звалився шквал критики: публіку обурило те, що молодий художник наважився представити на виставку роботу, яка здавалася незавершеним етюдом. Богемний письменник Ганс Єгер в своєму нарисі про виставку цитує характерне висловлювання одного з відвідувачів: «Виставляти таке! Це ж скандал! Картина не завершена і безформна, зверху вниз зображення розсікають дивні смуги...»[1] Редакція однієї з газет писала: «Краща послуга, яку можна надати Едварду Мунку, це мовчки пройти повз його картини. Картини Мунка значно знизили рівень виставки. Прийнявши ці картини, журі зробило йому погану послугу»[3]. Інші публікації («Моргенпостен» від 18 жовтня 1886 «Федреланнет» від 30 жовтня 1886) були більш доброзичливі, відзначаючи «своєрідність» і «зворушливість» роботи, але також дорікали художнику за недбалість і небажання удосконалювати техніку. Після приходу в Німеччині до влади нацистської партії варіант картини з Дрезденської галереї був проданий з молотка як взірець «дегенеративного мистецтва». Зараз він знаходиться в Галереї Тейт в Лондоні. Сам Мунк вважав цю роботу дуже важливою для себе і згодом називав її «своїм проривом»[4].

• Картина на сайті національної галереї в Осло (англ.) )