Хвощ гіллястий

Хвощ гіллястий[1], хвощ галузистий[2] (Equisetum ramosissimum Desf.) — вид хвощеподібних рослин.

Хвощ гіллястий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас: Equisetidae
Порядок: Equisetales
Родина: Хвощеві (Equisetaceae)
Рід: Хвощ (Equisetum)
Вид:
Хвощ гіллястий (E. ramosissimum)
Біноміальна назва
Equisetum ramosissimum

Етимологія

лат. ramosissimum — «з безліччю гілок»[3].

Опис

Багаторічна рослина, кореневищний геофіт. Високий хвощ, до одного метра завдовжки, розгалужений. Діаметр стовбура становить до 1 см, з 8–20 ребрами. Стебла зелені, коли сухі — білуваті, не зимують. Шишки 8–15 мм, загострені. Спори 35–55 мікрометрів. 2n = 216 хромосом.

Поширення

Африка: Кенія; Танзанія; Уганда; Ефіопія; Сомалі; Алжир; Єгипет (включаючи Синай); Лівія; Марокко; Туніс; Ангола; Малаві; Мозамбік; Замбія; Зімбабве; Лесото; Намібія; Південна Африка; Свазіленд; Мадагаскар; Маврикій. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Дагестан, Передкавказзя, Західний Сибір, Європейська частина. Азія: Китай; Японія; Тайвань; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Кіпр; Ізраїль; Джордан; Ліван; Сирія; Туреччина; Індія; Шрі Ланка; Філіппіни. Європа: Естонія; Латвія; Литва; Україна; Австрія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Гібралтар; Іспанія. Натуралізований: в інших країнах.

Росте в тропічних і помірних зонах обох півкуль. Мешкає в місцях з високим впливом людини, таких як набережні, посіви, краї зрошувальних каналів і т. д. Любить піщаний або гравійний ґрунт. Зростає в помірному кліматі в сирих, напівтінистих ділянках у всьому світі, особливо в Північній Америці та Європі, за винятком Австралії, де росте на переважно піщаних, сухих, кам'янистих місцях і узбіччях.

Галерея

Примітки
  1. Equisetum ramosissimum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Стан та перспективи розвитку природно-заповідної справи у Харківській області. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  3. Dictionary of Botanical Epithets

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.