Хесуіта

В Аргентині хесуіта або франсезіто (ісп. jesuíta, francesito)[2] — це маленьке тістечко з листкового тіста прямокутної форми (не більше 10 см), запечене з шматочком сиру зверху, а в деяких випадках також з шинкою.

Серед аргентинського народу існує поширена думка, що цей десерт був завезений з Європи Товариством Ісуса і що саме звідси походить його ім'я. Однак його походження залишається невідомим, і невстановлено, чи десерт походить від однойменного європейського десерту, чи був створений на американській землі. Також невідомо, чи був він створений єзуїтами, чи назва була дана через схожість десерту з капелюхом єзуїтів (у європейській версії тістечка). Ймовірно, це було поєднання випічки, привезеної європейцями та андської гастрономії.

Десерт є типовим для північного заходу Аргентини, тобто провінцій Тукуман, Сальта та Сантьяго-дель-Естеро, хоча він набув популярності і в решті країни.

Десерт є популярним і в Уругваї також. В уругвайському варіанті тістечко може бути вкрите шаром безе.[3][4]

Виниклий у Бордо, Франція, жезуїт (фр. jésuite, /ʒezɥit/) — це невелике трикутне тістечко з листкового тіста, глазуроване і наповнене франжипаном. Назва, ймовірно, походить від того факту, що спочатку ці тістечка покривалися праліне або шоколадною глазур'ю, роблячи їх подібними до капелюха з піднятими полями, як у єзуїтів.[5][6]

В Іспанії вони відомі в основному в країні Басків та Кастилії і Леон.[7][8]

Тістечка хесуіта (порт. jesuíta) відомі на півночі Португалії, в районі Порто. Їх появу у регіоні пов'язують з кондитерською Pastelaria Confeitaria Moura у місті Санто-Тірсо, що за півгодини від Порто. Їх рецепт привіз пекар з Більбао, який був найнятий цією кондитерською в 1892 році[9] і з тих пір вони виготовляються за баскським рецептом: листкове тісто, наповнене «ангельським волоссям» (ісп. cabello de ángel, джем з гарбуза, що має нитчасту текстуру) або кондитерським кремом, покрите пелюстками мигдалю і сиропом.[10]