Хмелиська
Хме́лиська — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району.
село Хмелиська | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Тернопільський район |
Громада | Підволочиська селищна громада |
Рада | Хмелиськівська сільська рада |
Облікова картка | Хмелиська |
Основні дані | |
Засноване | 1565 |
Населення | 711 |
Територія | 2.704 км² |
Густота населення | 262.94 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47842 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°30′40″ пн. ш. 25°59′32″ сх. д. |
Водойми | річка Вальчак |
Відстань до районного центру |
12 км |
Найближча залізнична станція | Богданівка-Кам'янки |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47842, с. Хмелиська, вул. Б. Хмельницького, 34 |
Карта | |
Хмелиська | |
Хмелиська | |
Мапа | |
|
До 2015 року було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Населення — 697 осіб (2007).
Географія
Селом тече річка Вальчак.
Назва
Свою назву село отримало від рослини — хмелю, яким рясно були вкриті яри навколо першого поселення на території села.
Історія
Хмелиська вперше згадуються як Хмелища у протоколах люстрації королівських земель 1564—1565 років. Проте період від заснування села до кінця ХІХ століття не вивчений. Зараз мальовниче село Хмелиська належить до Підволочиського району Тернопільської області. Розташоване воно у південно-західному напрямку від Підволочиська на відстані 12 кілометрів. По його території проходить Товтровий кряж та протікає річечка Самець, що бере початок у західній частині населеного пункту. Нову письмову згадку про село із назвою Хмелиська відносять до початку XIX століття. Йдеться про дату зведення кам'яної споруди церкви на території села Хмелиська у 1807 році. Дослідженим періодом історії села Хмелиська можна вважати, починаючи із початку XIX століття. Після того, як відбулись поділи Польщі, територія краю відійшла до складу Габсбурзької монархії (з 1804 — Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини). Момент становлення нової влади залишив по собі добру пам'ятку. У документах збереглись свідчення того, що в період, коли західноукраїнські землі потерпали від війни, яку вела Австрія проти наполеонівської Франції, у селі було споруджено кам'яну церкву. Згідно з існуючими у сільській церкві записами, місцевий селянин Василь Романчук відвозив у Збараж гроші, зібрані із селян як податки. В цей час за умовами Шенбрунського перемир'я територія краю переходила під владу Росії. Скориставшись непорозуміннями, Василь Романчук зібрані для податку гроші не здав. Повернувшись у село, на ці кошти було вирішено спорудити кам'яну церкву.
Наприкінці XIX ст. тут проживало кілька сотень римо-католиків, яким на богослужіння доводилося вибиратися до костелу в селі Галущинці (1851 — заснування парафії, 1868 — побудова в Галущинцях храму). Врешті, близько 800 католиків з Хмелисьок дозріли до власної каплички, яку й було зведено з цегли в 1899 р. Освячено капличку святого Якова. Станом на 1903 р. в селі нараховувалось майже тисячу віруючих. Священиком був отець Олександр Панек. Коли кількість католиків сягнула 1,5 тис. (після Першої світової війни), в селі нарешті була заснована власна парафія.
Особливою сторінкою історії села є події другої світової війни. Вона страшним лихом лягла на долю селян. Після війни місцеві жителі із новою силою підняли патріотичні настрої. Частина юнаків та дівчаті пішли у загони УПА. За націоналістичні настрої совіти репресували деяких хмелиськівчан. У післявоєнний період село почало потроху відновлювати звичний сільський ритм життя. Повернувшись, радянська влада почала «господарювати по-новому». Було закрито костел. Поляки почали відселятись у Польщу, а їхні садиби посіли лемки, яких також примусово переселяли у Галичину. У роки радянської влади у селі було організовано колгосп. Люди в цей час жили бідно, бо працювали за трудодні. Лише з сімдесятих років двадцятого століття жителі села почали масово будувати нові житлові будинки, заявились перші приватні легкові автомобілі. Місцева школа в цей час нараховувала в середньому сто шістдесят учнів та була восьмикласною. Саме тоді село було газифіковано (1985 рік) та прокладено у селі (1986рік) асфальтову дорогу.
У рік проголошення незалежної України (1991 р.) у селі із новою силою піднеслись патріотичні настрої. Було насипано могилу УСС, на державних установах села підняли синьо-жовтий прапор. З того часу в селі створено сільську раду та відновлено богослужіння у місцевому костелі (1994 р.).
Протягом усього часу у селі була діючою місцева святиня — церква Праведної Ганни. Саме вона була і є духовним центром життя сільської громади.
За роки незалежності село Хмелиська переживало свої піднесення та занепади. Дев'яності роки ввійдуть в історію, як важкі в економічному відношенні. Багато хмелиськівчан з того часу відправились на пошуки роботи за кордон. Та все ж таки, це звичайне галицьке село. Воно славне своїми працьовитими людьми, мальовничою природою. На даний час у селі проживає понад 700 осіб. У селі діючою є школа І-ІІ ступенів, дитячий садочок «Яблунька», діє сільська бібліотека, ФАП.
Пам'ятки
- Ботанічні пам'ятка природи місцевого значення Полупанівські буки та Дуб «Полупанівський».
- Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (1807, мурована).
- Костел святого Якова (1895 р.)
- Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970).
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 2000 р. за кошти сільської громади з ініціативи сільського осередку Народного руху України.
Погруддя — бетон, постамент — камінь.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, дошкільний заклад, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ТОВ «Агрофірма „Медобори“», 2 торгові заклади.
Відомі люди
- Павло Альбін — священик, благодійник;
- Баран Михайло Михайлович — відомий бандурист, художник, кобзар.
Джерела
- Мельничук Б., Хаварівський Б. Хмелиська // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 549. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Chmieliska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 588. (пол.) — S. 588.
Посилання
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 89. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.