Хорівська волость
Хорівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Хорів.
Хорівська волость | ||||
Центр | Хорів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 22 885 (1885) | |||
Населення | 8946 осіб (1885) | |||
Густота | 35.8 осіб / км² | |||
Наступники | Ґміна Хорув |
Наприкінці ХІХ ст. село Павловичі відійшло до Киселинської волості.
Станом на 1885 рік складалася з 29 поселень, 23 сільських громад. Населення — 8946 осіб (4342 чоловічої статі та 4604 — жіночої), 1168 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 11137 | 8400 |
Приватної власності | 11074 | 5492 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 674 | 519 |
Загалом | 22885 | 14411 |
Основні поселення волості:
- Хорів — колишнє власницьке село при річці Стиві за 31 версту від повітового міста, волосне правління, 320 осіб, 49 дворів, 2 православні церкви, поштова станція, заїжджий будинок, водяний млин.
- Бужковичі — колишнє власницьке село при річці Свинорийка, 261 особа, 55 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
- Вуйковичі — колишнє власницьке село при річці Свинорийка, 293 особи, 48 дворів, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
- Дорогиничі — колишнє власницьке село при річці Свинорийка, 306 осіб, 55 дворів, 2 православні церкви, заїжджий будинок, кузня.
- Загорівська Волиця (Новий Загорів) — колишнє власницьке село, 248 осіб, 45 дворів, монастир, заїжджий будинок, ярмарок.
- Замличі — колишнє власницьке село при річці Свинорийка, 179 осіб, 25 дворів, православна церква, заїжджий будинок, 2 водяні млини.
- Крухиничі — колишнє державне село при болоті Расівщині, 640 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, заїжджий будинок.
- Локачі — колишнє власницьке містечко при річці Свинорийка, 319 осіб, 63 двори, 2 православних церкви, костел, каплиця, синагога, 4 єврейські молитовні будинки, школа, 42 крамниці, ярмарок.
- Марковичі — колишнє власницьке село, 384 особи, 35 дворів, православна церква, водяний млин.
- Орищі — колишнє власницьке село, 305 осіб, 54 двори, 2 православні церкви, заїжджий будинок.
- Павловичі — колишнє державне село, 540 осіб, 69 дворів, православна церква, школа, заїжджий будинок, водяний млин.
- Роговичі — колишнє власницьке село при струмку, 117 осіб, 16 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
- Старий Загорів — колишнє власницьке село, 390 осіб, 52 двори, православна церква, заїжджий будинок.
- Шельвів — колишнє власницьке село при ключі Мулавиці, 400 осіб, 62 двори, православна церква, каплиця, 2 заїжджі будинки, вітряк, винокурний завод.
Історія
Гміна Хорув | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Горохівський |
Адмінцентр гміни | Хорів |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 34 |
Населення (1921) • населення • густота населення |
12 064 |
Волость існувала з 1861 по 1920 р. у складі Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Хорув Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що і до 1920 року. В 1921 р. складалася з 45 населених пунктів, налічувала 12 064 жителі (10 070 православних, 1 636 римо-католиків, 165 євангелістів, 5 греко-катроликів і 188 юдеїв)[2].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 34 громад[3]:
- Олександрівка — колонія: Олександрівка;
- Баконівка — колонії: Баконівка і Запуст;
- Бермешів — село: Бермешів;
- Бужковичі — село: Бужковичі;
- Хорів — село: Хорів;
- Цевеличі — села: Цевеличі-Горішні й Цевеличі-Долішні та колонія: Гайчина;
- Дорогиничі — село: Дорогиничі та фільварок: Янин;
- Гранатів — колонія: Гранатів;
- Горохівка — колонія: Горохівка;
- Ясинівка — колонія: Ясинівка;
- Козлів — село: Козлів та фільварок: Козлів;
- Кремеш — село: Кремеш;
- Крухиничі — село: Крухиничі;
- Локачі — містечко: Локачі;
- Луковичі — село: Луковичі;
- Лисів — село: Лисів;
- Марковичі — село: Марковичі;
- Михайлівка — колонія: Михайлівка;
- Орищі — село: Орищі;
- Острів — колонія: Острів;
- П'ятикори — село: П'ятикори;
- Роговичі — село: Роговичі;
- Шельвів — село: Шельвів;
- Твориничі — село: Твориничі;
- Уйма-Локацька — село: Уйма-Локацька;
- Вікторівка — колонія: Вікторівка;
- Війковичі — село: Війковичі, фільварок: Війковичі та колонія: Бунява;
- Вілька-Марковецька — село: Вілька-Марковецька;
- Вілька-Шельвівська — село: Вілька-Шельвівська та колонія: Кременець;
- Заячиці — село: Заячиці та фільварок: Заячиці;
- Загайці — село: Загайці;
- Замличі — село: Замличі та фільварок: Замличі;
- Загорів-Старий — село: Загорів-Старий;
- Загорів-Новий — село: Загорів-Новий.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміну Хорув ліквідовано у зв'язку з утворенням Локачівського району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 14 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)