Хотинська єпархія (Молдовська митрополія)

Хотинська єпархія - єпархія Молдовської митрополії, на території східної Буковини.

Хотинська єпархія

Храм Миколи Чудотворця в Хотині
Засновники Гавриїл (Каллімакі)
Дата заснування 1783
Дата ліквідації 1812
Причина ліквідації створено Кишинівсько-Хотинську єпархію
Чинний предстоятель єпископ Амфілохій (Хотинський)
Центр Хотин
Основна юрисдикція Хотинська земля та Дорохойська земля, частково Сорокська земля Молдовського князівства
Літургічна мова церковнослов'янська, церковнорумунська
Церковний календар Юліанський

Історичні передумови

Домолдовський період

Процес християнізації земель Буковини, східну частину якої охоплювала Хотинська єпархія, сягає апостольських часів. Апостол Андрій проповідував у землях Скіфії, у межах яких знаходилась і Буковина. Окремі джерела вказують, що в І ст. християнство населенню Прикарпаття та Подністров'я проповідував Апостол Павло.

За часів імператора Траяна, між жителями східних провінцій Римської імперії та представниками сусідніх племінних об'єднань виникли не тільки торгово-економічні, але й релігійно-культурні відносини. Християнські місіонери проникали не тільки в завойовані Римом землі, але і на суміжні території.

Остаточно християнство закріпилось на Буковині у часи Рівноапостольного Володимира Великого, завдяки якому буковинські землі увійшли до складу Київської Руси, де християнство стало державною релігією. Більш ніж 300 років (988-1303) місцеві парафії підпорядковувались Київській митрополії.

Із створенням Галицької митрополії (1303) Буковина (Шипинська земля), як складова Галицького князівства, знаходилась під її юрисдикцією.

Радівецька єпархія

Після монголо-татарської навали зв'язки з Галицькою Руссю були розірвані, а Галицько-Волинська держава припинила існування. Як наслідок буковинські землі з 1367 року увійшли до складу новоствореного Молдовського князівства. Але й тоді місцеві парафії продовжували залишатись у складі Галицької митрополії. Перші єпископи молдовської церкви були рукоположеними (1371-1394) галицьким митрополитом Антонієм.

1401-го р. молдовському господарю Олександру Доброму вдалося добитися визнання Молдовської митрополії під зверхністю Константинопольського патріархату. Того ж року було засновано Радівецьку єпархію, до якої увійшли майже всі парафії та монастирі Буковини.

Створення Хотинської єпархії

У 1774-1775 рр. західна частина Буковини була приєднана до Габсбурзької монархії. Місцеві парафії та монастирі були виведені з підпорядкування молдовського митрополита. За домовленістю між радівецьким єпископом Досифеєм (Херескулом) та молдовським митрополитом Гавриїлом (Каллімакі), останній відмовився від зверхності над Сучавою та околицями. Водночас, східна частина Буковини була виведена з підпорядкування радівецької кафедри.
1783-го р. всі парафії і монастирі Хотинської та Дорохойської земель були об'єднані в Хотинську єпархію з центром в Хотині. Як кафедральний собор використовувалась Церква Миколи Чудотворця (ХІІІ).

За результатами Бухарестського мирного договору (1812) східна частина Молдовського князівства була приєднана до Російської імперії, й утворено Бессарабську губернію. З місцевих парафій та монастирів було сформовано Кишинівсько-Хотинську єпархію РПЦ. Ті парафії та монастирі, що залишились у Молдовському князівстві, залишились під зверхністю яського митрополита.

За двадцять років існування Хотинської єпархії, нею керував один архієрей - Амфілохій (Хотинський).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.