Храпачі

Храпачі́ — село в Україні, в Білоцерківському районі Київської області. Населення становить 467 осіб.

село Храпачі
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Громада Білоцерківська міська громада
Основні дані
Засноване 1311
Населення 467
Площа 10 км²
Густота населення 46,7 осіб/км²
Поштовий індекс 09134
Телефонний код +380 4563
Географічні дані
Географічні координати 49°52′11″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 177 м
Місцева влада
Адреса ради Храпачі, вул. Молодіжна, 7
Карта
Храпачі
Храпачі
Мапа

 Храпачі у Вікісховищі

Назва

В минулому місцина називалася Роток Горний. 1652 року в податковому реєстрі Білоцерківшини згадуються села «Rutek pod Miastem», «Pieszczana», та «Rutek Gorny alias Chrapacze». Назва польською мовою зустрічається як Hrapacze[1] або Chrapacze[2]. Назва Храпачі пішла від прізвища козацької родини, що мешкала тут[3], що перекладається як Викрадачі. За часів Б.Хмельницького цей рід був дуже численним. У реєстрі козаків Білоцерківського полку 1649 року значаться рядові козаки: Петро (Петро), Юсько, Іван, Васько (Василь) Хропачі, Петро Храпаченко, Іван Храпач у Чорнокамінській сотні. Остання згадка про представника роду Храпачів, які мешкали в селі, відноситься до 1652 року, коли там проживала «вдова Храпачиха».[4]

Історія
Храпачі, старий млин

1864 р. — Храпачі — село в 10-ти верстах від Білої Церкви в степу, по річці Роток. Село це складається з чотирьох частин або кутків, поділених невеликими смугами полів, які мають особливі найменування: Соколівка, Глушки, Скребиші і власне Храпачі. Жителів обох статей 1702 (в Храпачах і Скребишах, поділених тільки річкою 988, в Глушках вище по річці на 1 версту 291, в Соколівці, версти дві ще вище 423) і понад те римських католиків 92. Між кутками Соколівка і Глушко є стародавнє городище оточене з трьох сторін Ротком і болотами, а з четвертої земляним валом з ровом, довжиною в 340 сажнів. Всього простору в ньому 136 десятин 400 сажнів. На цьому місці, за переказами, знаходився колись місто Соколів. Поблизу із західного боку Соколова, де нині куток Соколівка, на крутому березі є інше невелике земляне укріплення, що укладає в собі тільки півтори десятини простору.

Церква в ім'я Архістратига Михаїла згадується у візитах 1740 і 1746 років Білоцерківського деканату як така, що давно існувала; при чому побудова тодішньої дерев'яної церкви віднесено до 1730 року. Коли ця вона занепала, на її місці в 1847 році побудована нинішня дерев'яна з вживанням деяких придатних матеріалів від старої. За штатом вона відноситься до 5-го класу; землі має 42 десятини.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Храпачі (Соколівка, Глушки, Скребиші — частина с. Храпачі) Гребінківської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/khra_001.xml

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 259 жителів села[5]

Друга світова війна

19 липня 1941 року села Пологи, Глушки, Скребыші зайняли військові 6-й СК 159сд 6-ї армії, які відступали з напрямку Білої Церкви [6].

20 липня 1941 року 6-й СК 159сд тримає оборону на рубежі Лосятин, Олейникова Слобода, маючи перед фронтом до полку мотопіхоти ворога з танками [7].

22 липня 1941 року 6-й СК 159сд оборона рубежу Олейникова Слобода, Антоновка [8].

24 липня 1941 року радянські воїни зайняли Скребиші, вели бій за Глушки [9].

26 липня 1941 року 6-й СК 159сд відступає під натаском ворога, займає рубеж Яцки, Макеївка, Семенівка [10].

З цього часу населений пункт перебував під окупаційним режимом. Визволення від фашиських загарбників відбувалось в ході Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944 силами 86сп, 42сп, 21сп 180 сд 27 армії.


01 січня 1944 року сили 180 сд зайняли позиції в Черняхівці та на на схід від Саливонки на висоті 188,7м для наступу на Лосятин. Під потужним вогнем ворога воїни відступили до Черняхівки.

02 січня 1944 року радянські воїни зайняли частину Лосятина та курган +0,7 на схід від Лосятина, ворог відійшов на рубіж Олейнікова-Слобода, Скребиші.

03 січня 1944 року взяли західну частину Лосятина, атакували ворога на рубежі Олейникова-Слобода. Ворог зустрів щільним кулеметним вогнем, та вогнем прямою наводкою до чотирьох танків та Ferdinand . Підрозділи повернулись на початкові позиції.

04 січня 1944 року вночі після массованої артпідгготовки на схід від Лосятина, радянські воїни пішли у наступ і взяли Олейникову-Слободу та позиціїї 800м північ в бік Антонівки.

05 січня 1944 року на світанку 86сп заволодів Храпачами та висунувся в бік рубежу радгоспу ім. "Калініна". Інші підрозділи під потужним мінометнив вогнем ворога підійшли до північно-західної частини Антонівки.

Відомі люди

Примітки
  1. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року.
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 30 листопада 2021.
  3. ➤ Храпачі Історія • Цікаві факти • Що подивитись в Храпачі?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 30 листопада 2021.
  4. khrapach.narod.ru http://khrapach.narod.ru/simple1.html Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 30 листопада 2021.
  5. Храпачі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  6. Юго-Западный фронт — 19 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 15 березня 2021.
  7. Юго-Западный фронт — 20 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 15 березня 2021.
  8. Юго-Западный фронт — 22 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 15 березня 2021.
  9. Юго-Западный фронт — 24 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 15 березня 2021.
  10. Юго-Западный фронт — 26 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 15 березня 2021.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.