Хрестовик

Хрестовик (лат. Araneus) — великий рід аранеоморфних павуків родини колопрядів.

?
Павук-хрестовик

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Ряд: Павуки (Araneae)
Родина: Павуки-колопряди (Araneidae)
Рід: Хрестовик (Araneus)
Clerck, 1758 [1]
Посилання
Вікісховище: Araneus
EOL: 89195
ITIS: 847901
NCBI: 29012
Fossilworks: 257330
Araneus circe
Завершальний етап будівництва нової мережі

Опис

На верхній стороні є білі або світло-бурого кольору плями, що утворюють хрест. Він служить для відлякування тварин[джерело?].

Спосіб життя

Хрестовики живляться, як і багато павукоподібних, використовуючи павутину. Сидить він не тільки у своїх «печерках», але і в центрі павутини, а також поруч з нею. Травлення зовнішнє — як і всі павуки, сам перетравлювати він не може. Тому запускає в тіло жертви свої травні соки. Поки жертва закутана в павутину, вона перетравлюється. Павуку залишається випити отриманий живильний розчин.

У разі небезпеки павук може згорнутися і прикинутися мертвим.

Віддає перевагу дрібним комахам.

Павутина

Хрестовики розкидують тенета в кронах дерев, серед чагарникових заростей, на луках. Павук влаштовує ловильні сітки між стовбурами, стеблами чи гілками, а з листя робить собі сховище. Ловильна сітка колесоподібна. Іноді її можна виявити під карнизами і в плетіннях віконних рам закинутих будівель.

У природних умовах ловильна сітка павука займає набагато більше місця, ніж це необхідно для нього при утриманні в неволі. Павуки-хрестовики щодень чи щодва руйнують і прядуть нову павутинну сітку, бо мереживо стає непридатним для полювання через потрапляння до нього не тільки дрібних комах, але й великих, від яких павук звільняється, обриваючи навколо невідповідної жертви павутинні нитки.

Побудова нової мережі відбувається зазвичай ночами, а до ранку вона буває вже готова для ловлі комах. Незважаючи на відсутність світла, спорудження нової мережі вночі здійснюється досить успішно, адже павук керується у своїй роботі не зором, а відчуттям дотику.

Мережа дорослої самки павука-хрестовика має строго певне число радіусів і спіралей клейких ниток і постійну відстань між сусідніми витками. Так, наприклад, встановлено, що в її ловчій мережі є 39 радіусів, 35 витків спіралі і 1245 точок прикріплення радіусів до спіралі. Спостережуваний автоматизм будівельного інстинкту павука є результат запрограмованого всього комплексу рухів в нервовій системі, який закріплений генетично в спадковості, а тому властивий всім особинам. Звідси стає зрозуміло, чому молоді павучки вміють будувати павутину і ловити здобич подібно дорослим[джерело?].

Полювання

Мухи або інша комаха прилипають до павутини, павук уловлює вібрацію мережі і умертвляє жертву укусом отруйних хелицер.

Павук боїться підлітають до нього ос і мух, що відкладають яйця на живі об'єкти. Так, наприклад, до ворогів павука можна віднести муху Melanophora roralis, яка користується нерухомістю павука, що чекає на здобич у стані прихованої активності, сідає на спину і моментально відкладає яйце у тіло своєї жертви. Якщо б муха потрапила в павутину, вона загинула б, але її поведінка виключає такий результат.

Отрута

Отрута хрестовиків токсична для безхребетних і хребетних тварин. У складі отрути є термолабільний гемолізин (гемотоксин), що діє на еритроцити кролика, щура, миші, людини, тоді як еритроцити морської свинки, коня, вівці та собаки до нього стійкі. Термостабільний нейротоксичний компонент отрути має молекулярну масу близько 1000 Да. Нейротоксин блокує синаптичну передачу через ацетилхолінові і глутаматні синапси хребетних і безхребетних тварин. На культурі нейронів спинного мозку отрута робить початкову збудливу дію на глутаматні рецептори, з подальшою десенситизацією. Повне блокування нервово-м'язової передачі у сарани розвивається через 35 хв, а у жаби — через 15 хв після додавання в розчин гомогенату отруйних залоз павука в кінцевій концентрації 2 залози в 2 мл. На синапси хребетних отрута діє зворотно на відміну від безповоротного ефекту на синаптичний апарат безхребетних.[джерело?] Ці павуки здатний прокусити шкіру людини, однак кількість отрути, яку він впорскує, практично не загрозлива. Біль слабкий, швидко проходить.

Поширення

Існує понад 500-700 видів хрестовиків, поширених переважно в Голарктиці.

Cистематика

У роді Araneus станом на 2021 рік містяться 560 видів і 15 підвидів[2] Також понад 100 видів мають статус nomen dubium[3]. Серед них:

  1. Araneus abeicus
  2. Araneus abigeatus
  3. Araneus acolla
  4. Araneus acrocephalus
  5. Araneus acronotus
  6. Araneus acropygus
  7. Araneus acuminatus
  8. Araneus adiantiformis
  9. Araneus adjuntaensis
  10. Araneus aethiopicus
  11. Araneus aethiopissa
  12. Araneus affinis
  13. Araneus aksuensis
  14. Araneus albabdominalis
  15. Araneus albiaculeis
  16. Araneus albidus
  17. Araneus albilunatus
  18. Araneus albomaculatus
  19. Araneus alboquadratus
  20. Araneus albotriangulus
  21. Araneus alboventris
  22. Araneus alhue
  23. Araneus allani
  24. Araneus alsine
  25. Araneus altitudinum
  26. Araneus amabilis
  27. Araneus amblycyphus
  28. Araneus amygdalaceus
  29. Araneus ana
  30. Araneus anantnagensis
  31. Araneus anaspastus
  32. Araneus ancurus
  33. Araneus andrewsi
  34. Araneus anguinifer
  35. Araneus angulatus
  36. Araneus anjonensis
  37. Araneus annuliger
  38. Araneus annulipes
  39. Araneus apache
  40. Araneus apicalis
  41. Araneus apiculatus
  42. Araneus appendiculatus
  43. Araneus apricus
  44. Araneus aragua
  45. Araneus aralis
  46. Araneus arenaceus
  47. Araneus arfakianus
  48. Araneus arizonensis
  49. Araneus asiaticus
  50. Araneus aubertorum
  51. Araneus aurantiifemuris
  52. Araneus auriculatus
  53. Araneus axacus
  54. Araneus diadematus
  1. Araneus quadratus

Примітки

  1. Nikita J. Kluge (2007). Case 3371. Araneidae Clerck, 1758, Araneus Clerck, 1758 and Tegenaria Latreille, 1804 (Arachnida, Araneae): proposed conservation (PDF). Bulletin of Zoological Nomenclature 64 (1): 15–18. Архів оригіналу за 2 березень 2012. Процитовано 10 вересень 2012.
  2. Species list for Araneus. World Spider Catalog (2021). World Spider Catalog. Version 22.5(англ.)
  3. DOI:10.3897/zookeys.886.31163(англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.