Хрещатик (Заставнівський район)
Хреща́тик — село в Україні, в Чернівецькій області, Заставнівському районі.
село Хрещатик | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район/міськрада | Заставнівський район |
Рада | Хрещатицька сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 905 |
Поштовий індекс | 59415 |
Телефонний код | +380 3737 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°37′40″ пн. ш. 25°44′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
274 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 59415 Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Хрещатик |
Карта | |
Хрещатик | |
Хрещатик | |
Мапа | |
|
Село Хрещатик Заставнівського району Чернівецької області — чи не єдиний населений пункт в Україні, де мешканці п'ють, перуть, годують худобу та миються мінеральною водою, збагаченою іонами срібла. У селі, яке розкинулося на висоті 200 метрів над рівнем Дністра, немає жодної криниці. Вода, яку називають чудотворною, до Хрещатика надходить із джерела святого апостола євангеліста Іоанна Богослова, що на території Свято-Івано-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря.
Монастир починає свій відлік з XVII століття, коли ченці Манявського («Великого») скиту-монастирю, що на Галичині, рятувалися від переслідування православ'я унією у відносно безпечні задністрянські землі Буковини. Переживши період війн і тоталітарного безбожжя, сьогодні він знову функціонує і розбудовується.
Спустившись нижче до Дністра, можна відвідати печери-келії, видовбані, ймовірно, ченцями ще до заснування монастиря.
З верхньої тераси монастиря та з кручі, на якій розташоване село, відкривається чудова панорама меандру, утвореного вигином Дністра та колишнього знаменитого польського курорту, а нині — звичайного райцентру Тернопільщини — Заліщиків.
Поблизу села розташоване Хрещатицько-Звенячинське заповідне урочище, а також гідрологічна пам'ятка природи — Джерело «Хрещатик».
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 388 чоловіків та 486 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 902 особи[2].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,45 % |
російська | 1,10 % |
молдовська | 0,22 % |
вірменська | 0,11 % |
румунська | 0,11 % |
Перепис населення Румунії 1930
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[4]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 817 | 87,10 % |
євреї | 72 | 7,68 % |
поляки | 38 | 4,05 % |
румуни | 11 | 1,17 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[4]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 817 | 87,10 % |
їдиш | 61 | 6,50 % |
польська | 38 | 4,05 % |
румунська | 11 | 1,17 % |
німецька | 11 | 1,17 % |
Галерея
- Дзвіниця Іванівської церкви з каплицею (мур.)
- Свято-Іоано-Богословський монастир
- Іоано-Богословська церква монастиря
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 30 жовтня 2018. (рум.)(фр.)