Христина Крахельська
Христина Крахельська (пол. Krystyna Krahelska, нар. 24 березня 1914 — пом. 2 серпня 1944) — польська етнограф-фольклористка, поетеса, учасниця Опору, племінниця Ванди Крахельської-Філіпович.
Христина Крахельська | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдо | Danuta | |||
Народилася |
24 березня 1914[1] Mazurkid, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія | |||
Померла |
2 серпня 1944[1] (30 років) Варшава, Польська Народна Республіка | |||
Поховання |
| |||
Країна | Польща | |||
Діяльність | поетеса, письменниця | |||
Alma mater | Варшавський університет | |||
Мова творів | польська | |||
Батько | Jan Krahelskid | |||
Родичі | Ванда Крахельська-Філіпович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Христина Крахельська у Вікісховищі |
Родина
Христина Крахельська народилася 1914 року в сім'ї інженера Яна Крахельского і біологині Яніни Бури, в сімейному маєтку Мазурки Барановицького повіту Мінської губернії. Сім'я дотримувалася ліво-соціалістичних поглядів: її сестра Галина, письменниця, есерка — учасниця Жовтневого перевороту більшовиків; двоюрідна сестра Ванда, художниця, польська соціалістка — учасниця замаху на варшавського генерал-губернатора Скалона.
Згодом обидві брали участь у польському русі Опору: Ванда — одна з організаторок Комітету допомоги євреям, Галина — учасниця Варшавського повстання, загинула в концтаборі Равенсбрюк.
Юність
У 1928—1932 роках Христина Крахельська перебувала у складі організації харцерів (польських скаутів), де була обрана командиром загону зухів (скаутів молодшого віку). У 1931 році брала участь у зльоті слов'янських скаутів в Празі. У 1932 році закінчила гімназію імені Ромуальда Траугутта в Бересті[2] і тоді ж вступила до Варшавського університету, де на гуманітарному факультеті вивчала історію, географію та етнографію, зокрема у Цезарії Бодуен де Куртене. Досліджувала білоруський фольклор, виконувала фольклорні пісні на варшавському і віленському радіо.
У 1936—1937 роках Христина Крахельська позувала Людвіці Нітшовій, що створювала пам'ятник польській русалці[3]. Скульпоторка описала Крахельську як «високу, сильну дівчину слов'янського, а точніше польського типу краси»[4]. Вона прийняла пропозицію скульптора, але не афішувала цей факт серед друзів[4]. Однак обличчя русалки — це не її обличчя, а скульптура почала асоціюватися з Крагельською після війни, коли скульпторка розкрила її ім'я в одному з інтерв'ю[4].
У 1939 році захистила магістерський диплом під назвою: «Етнографічна монографія про село Мазурки, Барановицького повіту Новогрудського воєводства».
Участь в русі Опору
Під час окупації у вересні 1939 року жила, головним чином, в окупованих Варшаві й Пулавах, працювала лаборанткою на агрономічному факультеті Варшавського університету (Instytucja Gospodarstwa Wiejskiego) та Національному інституті сільського господарства в Пулавах[2], а також разом з матір'ю — у шпиталі свого батька у Влодаві.
З грудня 1939 року Христина Крахельська входила до підпільної Армії Крайової (псевдонім «Данута»). У січні 1943 року для бійців полку АК «Baszta» («Вежа»), сформованого в харцерських колах варшавського району Жолібож, написала пісню «Hej, chłopcy, bagnet na broń!» («Гей, хлопці, примкнути багнети!»). Пісня була тоді ж виконана під час підпільного концерту на квартирі творця полку поручика Людвіка Бергера (згодом загинув) і опублікована в підпільному журналі «Bądź Gotów» («Будь готовий»), потім неодноразово передруковувалася в повстанських виданнях. Ця пісня здобула велику популярність і стала одним з музичних символів Варшавського повстання 1944 року.
Була офіцеркою зв'язку та кур'єркою для спеціальних запитів у Новгородській області. Вона носила зброю, навчалася санітарії, а в 1943—1944 роках працювала медичною сестрою в лікарні «Повіат» у Влодаві. Будучи медсестрою, вона ходила до партизанських підрозділів і навчала дівчат санітарної служби[2]
Участь в повстанні і загибель
З травня 1944 року Христина Крахельська перебувала у Кракові, а в середині липня 1944 року знову повернулась до Варшави. Під час Варшавського повстання працювала санітаркою 1108-го взводу (командир взводу Кароль Врублевський, відомий також як «Wron») 3-го ескадрону 1-го дивізіону «Олень» пол. „Jeleń” 7-го полку Любельських уланів Армії Крайової під псевдонімом «Данута»[5]. В годину початку повстання (о 17 годині 1 серпня 1944 року) її взвод почав штурм Будинку Друку за адресою вул. Marszałkowska 3/5. Штурм виявився невдалим, взвод відступив на Мокотовське поле.
Христина винесла з поля бою двох поранених, після чого сама була важко поранена трьома кулями в груди і залишилася лежати під обстрілом на Мокотовському полі. Її винесли лише з настанням темряви. Христину Крахельську прооперували в повстанській лікарні на вул. Польна 34, але до четвертої години ранку 2 серпня вона померла[5][6]. Посмертно нагороджена Хрестом Тих, що Борються.
Її поховали в саду будинку у Варшаві за адресою вул. Польна 36. Після війни її тіло було ексгумоване та перенесено на кладовище у Служеві на вул. Renety[7]. Перша строфа її пісні «Hej, chłopcy, bagnet na broń!» («Гей, хлопці, примкнути багнети!») була вигравірована на надгробку[8].
Цікавий факт
Христина Крахельська стала прообразом для пам'ятника Варшавської русалці, відкритого у Варшаві в 1938 році. Він створений видатною польською скульпторкою Людвікою Нітшовою.[3]
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Michalska 1988, s. 211.
- Hanna Michalska i in.: Słownik uczestniczek walki o niepodległość Polski 1939–1945. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1988, s. 211. ISBN 83-06-01195-3.
- Stefan K. Kuczyński, Mieczysław Wieruszewski. Pomnik Syreny nad Wisłą. „Kronika Warszawy 3(47)”, s. 59, 1981.
- Michalska 1988, s. 212.
- Adam Borkiewicz: Powstanie warszawskie. Warszawa: Instytut Wydawniczy „Pax”, 1969, s. 64.
- Stefan K. Kuczyński, Mieczysław Wieruszewski. Pomnik Syreny nad Wisłą. „Kronika Warszawy 3(47)”, s. 68, 1981.
- Jacek Wołowski: Moja Warszawa. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1979, s. 26. ISBN 83-01-00062-7.
Посилання
- Krystyna Krahelska
- Hej, chłopcy, bagnet na broń! (основні дані про пісню і автора польською та російською мовами, російський переклад пісні, аудіозапис).