Ванда Крахельська-Філіпович

Ванда Крахельська-Філіпович
пол. Wanda Krahelska-Filipowiczowa
Народилася 15 грудня 1886(1886-12-15)[1]
Savyeykіd, Білорусь
Померла 5 лютого 1968(1968-02-05)
Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання
Służew Cemetery (Renety Street)d : 
Країна  Польща
Діяльність політична діячка, журналістка
Знання мов польська
Партія Демократична партія
Конфесія латинська церква[2]
Родичі Христина Крахельська
Брати, сестри Jan Krahelskid
Нагороди

Ванда Крахельська-Філіпович, псевдонім Алінка[3], Аліція (пол. Wanda Krahelska-Filipowiczowa; нар. 15 грудня 1886, Мазурки, Барановицького повіту, Мінської губернії, Російська імперія — пом. 5 лютого 1968, Варшава, Польща[4]) — революційна діячка, провідна діячка підпільному Русі Опору Варшави[5] в роки німецької окупації в ході Другої світової війни, художниця, член жіночого відділення Бойової організації Польської соціалістичної партії, учасниця невдалого замаху на варшавського генерал-губернатора Георгія Скалона, співзасновниця Ради допомоги євреям[6], сестра воєводи Поліського воєводства Яна Крахельського, тітка Христини Крахельської.

Життєпис

Ванда Крахельская народилась 1886 року в родині учасника січневого повстання. У 1902 році разом зі старшою сестрою організувала в родовому маєтку Мазурки підпільну школу для дітей. У 1903 році Ванда закінчила жіночий пансіон у Варшаві.

У 1904 році залишилася у Варшаві, щоб підготуватися для вступу до варшавської Школу витончених мистецтв. У цей же час стала спілкуватися з членом Бойової організації ППС Мечиславом Рубе, який долучив її до підпільної діяльності. Ванда поширювала в польській провінції нелегальну агітаційну літературу соціалістичного спрямування. На прохання Маріана Фальського організувала в родовому маєтку підпільну друкарню для білоруських соціалістів.

Після самогубства свого нареченого Мечислава Рубе, яке сталося після арешту і допитів в Олександрівській цитаделі, Ванда Крахельська вступила до жіноче відділення Бойової організації Польської соціалістичної партії.

18 серпня 1906 року незабаром після Кривавої середи Ванда Крахельська брала участь у замаху на варшавського генерал-губернатора Російської імперії Георгія Скалона[7]. Побоюючись арешту, Ванда Крахельська втікла до Галичини, де 27 червня 1907 року оформила фіктивний шлюб з Адамом Добродзицьким, що перешкоджало її депортації до Королівства як австрійської громадянки[8]. Так вона уникла арешту до судового процесу[8], який відбувся 11 — 18 серпня 1908 року. Судовий процес закінчився її одностайним виправданням присяжних та негайним звільненням, незважаючи на визнання її причетності до вбивства[9]. Втім, після цього Ванда Крахельська покинула Бойову організацію ППС.

У 1908 році одружилась із соціалістичним активістом та членом партії ППС Тітусом Филіповичем[10].

У 1909—1910 роках Ванда Крахельська-Філіпович навчалася в жіночій Школі витончених мистецтв у Кракові. В цей же час вивчала історію мистецтв у Ягеллонському університеті. З 1911 року Ванда навчалася в Інституті витончених мистецтв у Флоренції. Пізніше переїхала до Швейцарії, де співпрацювала з Товариством прогресивно-незалежної молоді. У 1915 році повернулася до Кракова, де брала участь у діяльності прес-служби Вищого національного комітету і партії ППС.

Після здобуття незалежності Польщі Ванда Крахельська-Філіпович брала участь в освітній комісії ППС і працювала в Департаменті опіки дітей робітників. З 1932 року працювала в Польському телеграфному агентстві. У 1935—1939 роках обіймала посаду головного редактора журналу «Arkady».

Під час Другої світової війни Ванда Крахельська-Філіпович співпрацювала з Демократичною партією у сфері соціального забезпечення. У вересні 1942 року разом з письменницею Зофією Коссак-Щуцькою заснувала Тимчасовий Комітет допомоги євреям, пізніше перейменований на Раду допомоги євреям[11]. Ванда Крагельська-Філіпович також особисто переховувала євреїв у ​​власному будинку на початку німецької окупації.[12] Серед біженців була вдова єврейського історика Шимона Ашкеназі.[13]

Після війни працювала з 1945 по 1947 роки в Бюро відновлення столиці та Міністерстві культури і мистецтва Польщі. У 1946 році заснувала журнал «Projekt» і була його головним редактором до 1956 року. В 1965 році вийшла на пенсію.

Ванда Крахельська-Філіпович померла 1968 року та була похована на Служевському кладовищі у Варшаві.

Нагороди
  • У 1931 році була удостоєна Хреста Незалежності.

Джерело
  • Słownik Biograficzny Działaczy Polskiego Ruchu Robotniczego, t. 3, Warszawa 1992 r.

Посилання

Примітки
  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. The Righteous Among the Nations Database
  3. Bartrop, Paul R.; Dickerman, Michael (15 вересня 2017). The Holocaust: An Encyclopedia and Document Collection [4 volumes] (англ.). ABC-CLIO. ISBN 9781440840845.
  4. The story of Wanda Krahelska-Filipowiczowa | Polscy Sprawiedliwi. sprawiedliwi.org.pl. Процитовано 10 січня 2019.
  5. Atwood, Kathryn J. (2011). Women Heroes of World War II: 26 Stories of Espionage, Sabotage, Resistance, and Rescue (англ.). Chicago Review Press. ISBN 9781556529610.
  6. Tomaszewski, Irene; Werbowski, Tecia (2010). Code Name Żegota: Rescuing Jews in Occupied Poland, 1942-1945 : the Most Dangerous Conspiracy in Wartime Europe (англ.). ABC-CLIO. ISBN 9780313383915.
  7. Instytut Historii (Polska Akademia Nauk) (1971). Raporty warszawskich oberpolicmajstrów, 1892-1913. Ossolineum. с. 75. Процитовано 4 травня 2012.
  8. Józef Krzyżanowski. Zamach na Skałłona. Sprawa Wandy Krahelskiej-Dobrodzickiej. «Wiadomości Polskie, Polityczne i Literackie». 38, s. 1, 1942-09-20.
  9. Zdzisław Jerzy Adamczyk. Tajemnice rodzinne. Zagadki późnej biografii Stefana Żeromskiego „Świętokrzyskie” nr 12(16)grudzień 2013 r. (пол.). Процитовано 9 lutego 2014.
  10. Konrad Meus. Ojcowie założyciele nowoczesnych Wadowic (cz. 2): Stanisław Łazarski (1849–1938) „Wadoviana” nr 16, 2013 r. (пол.). Процитовано 9 lutego 2014.
  11. Ackerman, Diane (7 лютого 2017). The Zookeeper's Wife: A War Story (Movie Tie-in) (Movie Tie-in Editions) (англ.). W. W. Norton & Company. ISBN 9780393354263.
  12. zbiorowy, autor (23 листопада 2015). Wielka Księga Armii Krajowej (пол.). Otwarte. ISBN 9788324034314.
  13. Lewinówna, Zofia (1969). Righteous among nations: how Poles helped the Jews, 1939-1945 (англ.). Earlscourt Publications Ltd.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.