Христинівка (Уманський район, село)

Христи́нівка село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. У селі мешкає 2302 людей.

село Христинівка
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Рада Христинівська міська рада
Код КАТОТТГ UA71060230260024910
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1642
Населення 2302
Площа 0 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20009
Телефонний код +380 4745
Географічні дані
Географічні координати 48°51′04″ пн. ш. 29°58′04″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
248 м
Місцева влада
Адреса ради 20009, Черкаська обл.,Уманський р-н, с. Христинівка
Сільський голова Сокур Богдан Валерійович
Карта
Христинівка
Христинівка
Мапа

Географія

Селом протікає річка Синичка, яка впадає у Канельку, праву притоку Канели.

Історія села

Територія сучасного села, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV століття до нашої ери. Вперше згадується у судовому документі під 1642 р. Поселення початково називалось Христиполем.[1]

В 1654 році, в ході національно-визвольної війни, військо коронного гетьмана Чарнецького штурмом захопило і майже знищило Христинівку.

В 1665 році загони уманського полковника Івана Сербина оволоділи багатьма населеними пунктами, в тому числі і Христинівкою. З 1667 року за Андрусівським миром Христинівка знову у складі Польщі.

1768 року тут налічувалося 146 дворів (846 чоловік), а через 15 років — 209 дворів (1370 чоловік).[2]

З 1793 року Христинівка, як і вся Правобережна Україна, у складі Російської імперії. З 1797 вона входить до Уманського повіту Київської губернії.

У другій половині 18 століття у місцевості починає розвиватись промисловість що започаткувало залізничний вузол Христинівку.

На початку століття у Христинівці на кожне із 294 селянських господарств припадало в середньому 2,6 десятин землі, а 27 її зовсім не мали. У 47 родин не було тягла. 1912 року 120 господарств Христинівки були безземельними, а в 72-х налічувалося всього 25 (?) десятин землі. 97 господарств мали від 1 до 2, а 138 від 2 до 3 десятин. Лише 4 господарства володіли 10 і більше десятинами. З числа безземельних господарств — 70 не мали худоби.[3] Населення села і вузла обслуговували лікар та фельдшер. В їхньому розпорядженні був медичний пункт і невелика аптека. Крім церковнопарафіяльної школи, в селі було двокласне міністерське і двокласне залізничне училища. Село мало поштово-телеграфну станцію.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 229 мешканців села.[4]

20 вересня 2014 року в селі із архіпастирським візитом побував митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, під час якого звершив освячення новозбудованого храму Різдва Пресвятої Богородиці[5].

Відомі люди

Панченко Юхим Миколайович — козак Армії Української Народної Республіки. Народився у селі Христинівка в 1899 році. В Армії УНР з 1919. Служив у 16-й бригаді 6-й Січової дивізії. Під час Другого Зимового походу — партизанського антибільшовицького рейду — козак 4-й Київської дивізії. В бою під с. Малі Миньки (в межах сучасної Житомирської області) 17 листопада 1921 року потрапив у полон. 22 листопада, у містечку Базар, розстріляний разом з 359 іншими полоненими, що одноголосно відмовились перейти до Червоної Армії. В оприлюдненому більшовиками списку значиться під 263 номером. Реабілітований 27 квітня 1998 року.[6]

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2. — С. 395.
  2. Український історичний журнал, 1965. — № 6. — С. 110.
  3. Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 году, стор.491.
  4. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 7 червня 2013.
  5. Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан освятив новозбудований храм у с. Христинівка
  6. Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., т. 1 — Арк. 289–289 зв. // Додаток "Короткі біографії уродженців Черкащини, учасників Другого зимового походу Армії УНР, яких розстріляно в містечку Базар Волинської губернії у листопаді 1921 р." (підготував Р.Коваль) до книги: Р.Коваль. Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу. - К.-Вінниця: Державна картографічна фабрика. 2006.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.