Християн Гольдбах

Христия́н Го́льдбах (нім. Christian Goldbach; 18 березня 1690 20 листопада (1 грудня) 1764) — російський математик і науковець німецького походження. Дійсний член і перший конференц-секретар Академії наук і мистецтв Петербурзької академії наук, таємний радник.

Християн Гольдбах
нім. Christian Goldbach
Народився 18 березня 1690(1690-03-18)[1][2]
Кенігсберг, Бранденбург-Пруссія
Помер 20 листопада 1764(1764-11-20)[3][2] (74 роки) або 1764[4]
Москва, Росія
Країна  Королівство Пруссія
Національність німець
Діяльність математик
Alma mater Кенігсберзький університет
Галузь математика, право
Звання професор
Членство Російська академія наук
Відомий завдяки: Гіпотеза Гольдбаха
Автограф

Роботи у Вікіджерелах
 Християн Гольдбах у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Кенігсберзі, Пруссія, в сім'ї протестантського пастора, професора історії місцевого університету Бартоломеуса Гольдбаха. 1 вересня 1725 року став професором математики в Санкт-Петербурзі. З 1727 року приїхав до Москви як домашній вчитель для майбутнього царя Петра II. 1737 року разом з Йоганном-Даніелем Шумахером призначений директором Академії. Член колегії по закордонних справах (з 1742), таємний радник (з 1760). Під час подорожей Європою Гольдбах познайомився з багатьма провідними математиками свого часу, включаючи Готфріда Лейбніца, Абрахама де Муавра і сім'ю Бернуллі. В історії математики найбільше відомий гіпотезою, яку 7 червня 1742 року запропонував у листі Леонарду Ейлеру.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.