Христо Цанков-Дерижан

Народився в Габрово. Навчався в Левському та Ямболі, а потім здобув середню освіту в Старій Загорі, Пловдиві і Софії. Вивчав філософію та педагогіку в Софійському університеті. Був редактором газет «Училищен труд» у Пловдиві, 1906 р., «Порой» у Софії, 1908.

• У 1920 працював художнім секретарем, а з 1920 по 1923 р. — директором Національного театру.
• У 1932—1934 рр. — начальник управління праці в Міністерстві торгівлі, промисловості та праці Болгарії. Був головним редактором журналу «Сімейство» та газети «Земя». Він є редактором журналу «Театр і опера». Співпрацює з журналами «Болгарська колекція», «Просвета», «Нова балканська трибуна», «Знання», «Літературне життя» та газетами «Літературний голос» та «Нива». Був членом Спілки болгарських письменників.

Він є автором віршів, оповідань, повістей, романів, критики. Перекладав вірші японських поетів, Тараса Шевченка.

• «Сміх і любов» (1907)
• «Самодівське джерело» (дитяча оперета на 3 картини, лібрето, 1912)
• "Кров'ю та вогнем. 1912—1916 " (вірші, 1917)
• «Мої знайомі. Маски та профілі» (критичні дослідження, 1920)
• «Десь далеко» (вірші, 1926)
• «Дорога через гори» (новели, 1926)
• «Дяволска броеница» (оповідання, 1935)
• «Попередник» (новела, 1935)
• «Новели» (1937)
• Світ у сонетах (вірші, 1938)
• «Я тікаю від жінки» (роман, 1940)
• "Карнавал. Прислів'я, притчі, думки та фрагменти "(1943)
• Співак села Цанко Церковський (1946)
• «Театр цирку „Нубійський лев“» (комедійний роман для підлітків, 1947)

• О. Шпильова. Цанков Христо // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 667.

• Цанков Христо