Хрущі
Хрущі (Melolonthinae) — найбільша підродина пластинчастовусих жуків, яка налічує понад 11 тисяч видів.
? Пластинчастовусі | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Хрущ волохатий (Anoxia pilosa), самець (зверху) і самиця | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Різноманіття
До складу підродини належать понад 11 тисяч видів, об'єднаних у приблизно 750 родів. Утім, це число не остаточне, оскільки багато видів, вірогідно, ще не описано, особливо в тропічних регіонах.[1]
Біологія
Більшість імаго та личинок хрущів рослиноїдні, хоча низка видів на стадії жука не живляться. Личинки переважно ґрунтові, поїдають корені рослин, за винятком деяких пустельних видів (наприклад, роду Sparrmannia), які живляться гноєм.[1]
Систематика
Понад 750 родів об'єднані у близько 30 триб:
- Ablaberini
- Acomini
- Automoliini
- Chasmatopterini
- Chnaunanthini
- Colymbomorphini
- Comophorinini
- Cretomelolonthini
- Dichelonychini
- Diphucephalini
- Diphycerini
- Diplotaxini
- Euchirini
- Heteronychini
- Hopliini
- Langbianellini
- Lichniini
- Liparetrini
- Macrodactylini
- Maechidiini
- Melolonthini
- Oncerini
- Pachypodini
- Pachytrichini
- Phobetusini
- Phyllotocidiini
- Podolasiini
- Scitalini
- Sericini
- Sericoidini
- Stethaspini
- Systellopini
- Tanyproctini
- Warwickiini
Хрущі й людина
Низка видів хрущів є шкідниками. Личинки пошкоджують корені садових та городніх культур, коренеплоди та цибулини, призводячи до загибелі рослин або зниження врожайності. Жуки можуть суттєво об'їдати листя та квітки дерев та кущів. Проти хрущів застосовують хімічні та біологічні засоби боротьби.
Завдяки першій строфі вірша Тараса Шевченка, «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть», хрущі стали одним з символів українських краєвидів, поетичним образом, який підкреслює весняний період цвітіння вишні, передаючи характерні звуки польоту комах.[2][3] Образ вплинув на всю подальшу українську літературу, хоча слово «хрущі» більше у Шевченка ніде не вживається.[4]
Примітки
- Rolf G. Beutel; Richard A.B. Leschen (21 березня 2016). Coleoptera, Beetles. Morphology and Systematics. De Gruyter. с. 497–499. ISBN 978-3-11-037392-9.
- Хвостова Ольга. Особливості поетики циклу «В казематі» Т. Шевченка: аспект образотворення. У Творчі світи Тараса Шевченка: Збірник студентських наукових робіт / За ред. канд. філолог. наук Шевчук М. В. — Вип. 2. — Житомир, 2005. — 80 с. С. 64
- А. Резніченко. Творчий доробок Тараса Шевченка у сфері літератури для дітей // Шевченкознавчі студії. — 2014. — Вип. 18. — С. 511—519.
- С. Єрмоленко. «Садок вишневий коло хати» — символ української ідентичності // Культура слова. — 2014. — Вип. 80. — С. 50-59