Хрущ волохатий

Хрущ волохатий (Anoxia pilosa) — вид хрущів середнього розміру, поширений у Центральній і Східній Європі. Личинка хруща волохатого пошкоджує корені рослинних культур.

?
Anoxia pilosa

Самиця хруща волохатого (Україна)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Hexapoda
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Polyphaga
Надродина: Scarabaeoidea
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Підродина: Хрущі (Melolonthinae)
Рід: Anoxia
Вид: A. pilosa
Fabricius, 1792
Anoxia pilosa
Синоніми
Anoxia bicolor Endrödi, 1955
Anoxia cinerea Motschulsky, 1860
Melolontha villosa Herbst, 1790
Melolontha deserti Lepechin, 1774
Посилання
Вікісховище: Anoxia pilosa
EOL: 3257882
NCBI: 1476578

Опис

Брунатно-чорний жук, 1,7-2,6 см у довжину. Надкрила чорні. Тіло вкрито довгими сірими волосками, пронотум у білуватих волосках. Булава антен у самців має 5 лопатей, у самиць — 4 лопаті. Пігідій з невеликою ямкою. Самці дрібніші.[1]

Личинка біла або жовтувато-біла, голова жовтого кольору, на нижній поверхні кінця черевця має невпорядковано розташовані гачкуваті щетинки. Досягає 4,5-5,5 см у довжину. Лялечка світло-жовта, 1,8-2,7 см довжиною.[2]

Парування самця й самиці хруща волохатого під час масового виліту ввечері (Україна)

Спосіб життя

Зустрічається в степу та лісостепу, переважно на піщаних ґрунтах. Самиця відкладає в ґрунт одну кладку, яка містить близько 20 яєць (за іншими даними — по одному або грудками по 6-7 яєць декілька разів[2]). Через 4-5 тижнів з яєць виходять личинки. Личинка розвивається впродовж 2-3 років, живиться спочатку перегноєм, пізніше коренями різних рослин.[3]

Зимують в ґрунті личинки 2-го і 3-го віку, а також імаго, на глибині 10-30 см (за іншими даними — до 1 м[2]). Дорослі особини літають з кінця травня до початку липня, личинки з'являються з кінця червня. Імаго не живляться.[3]

Поширення

Хрущ волохатий зустрічається в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі. Відомий з Італії, Австрії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Чорногорії, України, півдня Європейської частини Росії.[4]

В Україні відомий з центральних, південних та східних областей[5].

Господарське значення

Личинки в разі масового розмноження пошкоджують корені садово-плодових культур.[3][2]

Примітки

  1. Е.Л. Гурьева, О.Л. Крыжановский (1965). У Г.Я.Бей-Биенко. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. 2. Жесткокрылые и веерокрылые (89). Москва - Ленинград: Наука. с. 197.(рос.)
  2. Савковский, П. П.  (1990). Атлас вредителей плодовых и ягодных культур (вид. 5). Киев: Урожай. с. 27.(рос.)
  3. С. О. Трибель, О. О. Стригун, О. М. Гаманова (March 2014). Найпоширеніші в Україні пластинчастовусі фітофаги і їх шкідливість. Захист і карантин рослин (60): 386–414.
  4. Anoxia (Anoxia) pilosa (Fabricius, 1792). Fauna Europaea(англ.)
  5. В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.