Хугаєва Валерія В'ячеславівна

Хугаєва Валерія В'ячеславівна
рос. Валерия Вячеславовна Хугаева
Народилася 2 листопада 1927(1927-11-02) (94 роки)
П'ятигорськ, Tersk Okrugd, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, педагог
Alma mater Російський університет театрального мистецтва (1951)
Знання мов російська
Заклад Академічний російський театр імені Вахтангова, Владикавказ
Роки активності 1951 — тепер. час
Нагороди

Валерія В'ячеславівна Хугаєва (уродж. Старченко, нар. 2 листопада 1927, П'ятигорськ) — радянська і російська актриса театру і кіно, педагог. Народна артистка РРФСР (1971).

Біографія

Народилася 2 листопада 1927 року в П'ятигорську. Коли їй було 3 року, сім'я переїхала в Москву.

У 1947 році вступила до ГІТІС імені А. В. Луначарського, в майстерню професора В. Р. Раєвського. На першому курсі познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Р. Д. Хугаевым, і після закінчення інституту вони одружилися. Прожили разом 56 років, аж до смерті Хугаева в 2005 році. В 1951 році з відзнакою закінчила інститут.

У 1951 році прийнята в Російський театр міста Орджонікідзе (нині Владикавказ), в якому служить й нині.[1]

У 1971 році в ході гастролей Російського театру в Москві, виконала роль місіс Севідж в однойменному спектаклі, який справив фурор в культурному житті Москви. За цю роль вона удостоєна звання «Народна артистка Російської РФСР».

Живе і працює в місті Владикавказі. В 2017 році широко було відзначено ювілей акторки.[2][3]

Творчість

Ролі в театрі

  • Онисія — («Влада темряви» — Толстой Л. М.);
  • Аркадіна — («Чайка» — Чехов А. П.);
  • бабуся — («Дерева помирають стоячи» — Касона А.);
  • Бернарда Альба — («Дім Бернарди Альби» — Лорка Ф.-Р.);
  • Олена Тальберг — («Дні Турбіних» — Булгаков М. А.);
  • Катаріна — («Приборкання норовливої» — ШекспирВ.);
  • Кручиніна — («Без вини винуваті» — Островський А. Н.);
  • Лідія Василівна — («Старомодна комедія» — Арбузов А. Н.);
  • Марія Олександрівна — («Дядечків сон» — Достоєвський Ф. М.);
  • Березня-Ізабелла — («Дерева помирають стоячи» — Касона А.);
  • місіс Севідж — («Дивна місіс Севідж» — Патрік Дж.);
  • місіс Ерлін — («Віяло леді Уїндермір» — Уайльд О.);
  • Надія — («Останні» — Горький М.);
  • Ольга — («Роки мандрівок» — Арбузов А. Н.);
  • Рашель — («Васса Желєзнова» — Горький М.);
  • Троянда — («Ретро» — Галин А.);
  • Соколова — («Останні» — Горький М.);
  • Толгонай — («Материнське поле» — Айтматов Ч.);
  • Тугина — («Остання жертва» — Островський А. Н.);
  • Фатіма — («Фатіма» — Хетагуров К. Л.);
  • Шаманова — («Таня» — Арбузов А. Н.);
  • Еда — («Метелик! Метелик!» — Миколаї А.);
  • Емілія Марті — («Засіб Макропулоса» — Чапек К.)

Ролі в кіно

  • мати Саїд — «Загадка кубачинского браслета». Північно-Осетинська кіностудія. 1982 р.

Нагороди

  • Орден «Знак Пошани» (1986)[4]
  • Народна артистка РРФСР (1971)
  • Заслужена артистка РРФСР (1960)
  • Медаль " На Славу Осетії
  • Державна премія РСО-Аланія імені К. Л. Хетагурова

Примітки

Посилання

Інформація на сайті Академічного російського театру (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.