Худосовцев Микола Михайлович
Микола Михайлович Худосовцев (2 серпня 1912, місто Рославль Смоленської губернії, тепер Смоленської області Росія — 2 травня 1984, місто Донецьк) — український радянський діяч, міністр вугільної промисловості УРСР. Член ЦК КПУ в 1961—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань.
| Худосовцев Микола Михайлович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народився |
3 серпня 1912 Рославль, Рославльський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія | |||||||||
| Помер |
2 травня 1984 (71 рік) Донецьк, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |||||||||
| Національність | росіяни | |||||||||
| Діяльність | державний діяч, політик | |||||||||
| Посада | депутат Верховної ради СРСР | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1931 році стругальником, токарем Рославльського вагоноремонтного заводу.
У 1938 році закінчив Донецький індустріальний інститут у місті Сталіно.
У 1938—1940 роках — диспетчер, заступник начальника виробничого відділу комбінату «Сталінвугілля».
У квітні 1940 — лютому 1941 року — начальник шахти № 1-2 тресту «Орджонікідзевугілля». У 1941 році — керуючий тресту «Калінінвугілля».
Під час німецько-радянської війни, у 1941 році — начальник будівельної дільниці оборонного району 8-ї армії Південного фронту.
З липня 1943 року — начальник шахти, керуючий тресту, начальник виробничого відділу комбінату «Молотоввугілля». До 1947 року — керуючий тресту «Артемвугілля».
У 1948—1956 роках — на відповідальній роботі в Міністерстві вугільної промисловості СРСР: начальник головної державної гірничотехнічної інспекції.
У 1956—1957 роках — заступник міністра вугільної промисловості Української РСР.
У 1957—1960 роках — 1-й заступник голови Ради народного господарства Луганського економічного адміністративного району.
У 1960 — грудні 1962 року — голова Ради народного господарства Луганського економічного адміністративного району.
У 1963 — жовтні 1965 року — голова Ради народного господарства Донецького економічного району.
23 жовтня 1965 — 4 травня 1974 року — міністр вугільної промисловості Української РСР.
У 1974—1984 роках — генеральний директор Всесоюзного науково-виробничого об'єднання по гірничорятувальній справі «Респіратор» Міністерства вугільної промисловості СРСР у місті Донецьку.
Нагороди
- два ордени Леніна
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- два ордени «Знак Пошани»
- орден Вітчизняної війни ІІ-го ст.
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (12.08.1982)
- Заслужений шахтар Української РСР (2.08.1972)