Хунта (установа)

Ху́нта рідше ю́нта (ісп. Junta — рада, від лат. junctus — об'єднаний, пов'язаний) — урядовий орган виконавчої влади в деяких латиноамериканських державах; також назва громадсько-політичних організацій, комісій, об'єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки[1][2].

Походження поняття

Спочатку термін виник в Іспанії та позначав спілку, дорадчі збори особливо виборні. Зокрема до XVI століття застосовувався до зборів кортесів. Найвідомішою хунтою Нового часу стала хунта, скликана в Байонні Наполеоном Бонапартом з представників світської та духовної влади після зречення від престолу Фердинанда VII, яка 1808 року обрала королем Іспанії брата Наполеона Жозефа Бонапарта. Це в свою чергу викликало революцію, якою керували численні провінційні хунти — революційні комітети. Згодом, під час численних громадянських воєн і пронунціаменто, що тривали в Іспанії протягом XIXXX сторіч, з'являлися ліберальні, радикальні, карлістські хунти[3]. З часом в деяких мовах поняття трансформувалося і стало позначати політичну фракцію, а також саркастично збіговисько, кліку, камарилью. В українську мову в цьому значенні прийшло з російської.

Центральна Верховна Хунта, 1808—1810

1808 року Наполеон змусив Карла IV і Фердинанда VII зректися прав на іспанський престол, і зробив королем Іспанії свого брата Жозефа. Однак це призвело до народного повстання, яке вилилося в затяжну війну. Королівська Верховна рада Кастилії проголосила що королівське зречення не має сили. Разом з вищими хунтами Мурсії, Валенсії, Севільї носієм вищої влади в країні 25 вересня 1808 в Аранхуесі була оголошена Центральна Верховна Правляча Хунта Королівства як єдиний законодавчий орган для всієї імперії та орган, що мав підготувати конституцію. Центральна Верховна Хунта проіснувала до 29 січня 1810 року, коли вона саморозпустилася, передавши владу Регентській раді Іспанії та Індії[4].

Сьогодні в Іспанії хунти — політичні збори, які складаються з виборних осіб для вирішення особливо важливих державних питань. В іспаномовних країнах, як правило, хунти — вищі колегіальні органи державної влади.

Латиноамериканські хунти періоду війни за незалежність

В ході війни за здобуття незалежності іспанськими колоніями поняття хунти виникає як національна альтернатива іспанській колоніальній владі. Формувалися хунти, зазвичай, як місцеві органи влади. Більшість хунт були створені з вже існуючих кабільдо (муніципальних рад) з включенням до них інших видатних членів громади. латиноамериканські хунти не визнавали протекторату європейців і дотримувалися республіканських принципів та ідей.

Рік Дата Назва Провінція Іспанської Імперії Сьогоднішня назва країни
1808 5 серпня Мексиканська хунта Віце-королівство Нова Іспанія Мексика
1808 21 вересня Хунта Монтевідео Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата Уругвай
1809 25 травня Хунта Чукисака Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата Болівія
1809 16 липня Хунта Туйтіва Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата Болівія
1809 10 серпня Хунта Кіто Віце-королівство Нова Гранада Еквадор
1810 19 квітня Верховна хунта де Каракас Генерал-капітанство Венесуела Венесуела
1810 22 травня Хунта де Картахена Віце-королівство Нова Гранада Колумбія
1810 25 травня Прімера Хунта де Буенос-Айрес Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата Аргентина
1810 3 липня Хунта екстраодинарна де-Сантьяго-де-Калі Віце-королівство Нова Гранада Колумбія
1810 20 липня Хунта-де-Санта-Фе Віце-королівство Нова Гранада Колумбія
1810 16 вересня Хунта Грито де Долорес Віце-королівство Нова Іспанія Мексика
1810 18 вересня Урядова Хунта Чилі Генерал-капітанство Чилі Чилі
1811 27 лютого Хунта Крик Асенсио Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата Уругвай
1811 15 травня Хунта дель Парагвай Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата Парагвай
1811 5 листопада Прімера Хунта-де-Сан-Сальвадор Генерал-капітанство Гватемала Сальвадор
1814 3 серпня Хунта-де-Гобієрно дель Куско Віце-королівство Перу Перу

Див. також

Примітки

  1. Хунта // Большой энциклопедический словарь / Під ред. А. М. Прохорова. — 2. — М. : БРЭ, 1997. — 1456 с. — ISBN 5-7711-0004-8.
  2. Ефремова Т. Ф. Хунта // Современный толковый словарь русского языка: В 3 т. — М. : АСТ, 2006. — Т. 3. — ISBN 5-17-029521-9.
  3. Водовозов В. В. Юнта (хунта) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Esdaile, Charles (2003) The Peninsular War: A New History, p. 53. Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-4039-6231-7. At Google Books. Retrieved 24 August 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.