Целленбау

Найбільш «режимна» територія табору. Тут утримували найважливіших в'язнів — знаних політиків, державних діячів. Серед них — провідник ОУН Степан Бандера.

Вид табору Заксенгаузен (зроблений 1943 року британськими Королівськими ВПС) - праворуч внизу Т- подібна в'язниця.

«Целенбау» відрізнявся кращими умовами ув'язнення порівняно з загальними умовами концтабору.[1][2][3] В'язні мешкали в маленьких камерах площею кілька м² кожна.

На чотирьох кутах ізольованої від решти території табору були сторожові вежі з озброєними охоронцями.

Споруду з камерами, було зведено 1936 року, як Т-подібну будівлю яка, маючи 80 камер, служила табором та спеціальною в'язницею гестапо для одиничного ув'язнення, утримання в темряві та масового розміщення. На подвір’ї будівлі тюрми, ізольованому від решти табору, для виконання особливо жорстоких вироків, використовували земляний бункер і пристосування для «підвішування на палях» та інших катувань.

Одним з «пострахів» в'язнів був комендант блоку, гаупшарфюрер СС Курт Еккаріус (Ікаріус), який за будь-яке, на його думку, порушення режиму міг жорстоко катувати або вбити в'язня.

Всього, за підрахунками О. Ісаюк, відбували ув'язнення близько 200 осіб. З них: німців — 71, 14 поляків, 8 українців, 7 французів, по 5 англійців, норвежців, росіян, один араб — солдат нацистської допоміжної поліції в Північній Африці.

• Заксенгавзен

• Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3-5.

• STEPAN BANDERA en prisiones alemanes y campos de concentración, автор — Микола Посівнич. (ісп.)