Цементна промисловість України

Цеме́нтна промисло́вість — галузь промисловості будівельних матеріалів, підприємства якої виробляють різні види цементу.

Цементна сировина — вапняки, мергелі, крейда; цементні глини залягають переважно на Донбасі, де знаходиться Амвросіївська група родовищ (одна з найбільших у світі), на Харківщині, в Чернігівській, Львівській, Чернівецькій і Рівенській обл. й ін. районах України. Саме в цих сировинних районах розвинулася цементна промисловість.

В Україні перші цементні заводи постали в Амвросіївці (Донецька область, 1896) і Здолбунові (Рівненська область, 1898); 1913 їх нараховувалося 12, переважно дрібних, що виробляли 269 000 т цементу (15 % випуску Рос. Імперії).

Цементна промисловість розвинулася в роки індустріалізації за перших п'ятирічок з поширенням діючих цементних заводів та побудовою нових у Дніпрі, Єнакієвому, Харкові.

1940 в УРСР вироблялося 1,2 млн т цементу (20,7 % від усього СРСР). Після зруйнування в 1941 — 43 підприємства цементної промисловості відбудовано і 1948 досягнуто довоєнного рівня продукції; згодом побудовано низку нових, серед яких: цементно-гірничий комбінат у Миколаєві (Львівська область) і Балаклії (Харківська область), цементні заводи в Амвросіївці, у Здолбунові, Кривому Розі, Кам'янці-Подільському та ін.

1976 цементна промисловість нараховувала 15 підприємств, що виробляли 23,1 млн т цементу (18 % від загального обсягу виробництва в СРСР); все це високоякісний портландцемент.

Станом на сьогодні найбільшими виробниками цементу є ВАТ «Балцем», ВАТ «Подільський цемент» та ВАТ «Кривий Ріг Цемент». При цьому слід відзначити, що ВАТ «Балцем» практично не виробляє власного клінкеру, а лише використовує імпортований клінкер для кінцевого помолу цементу.