Центристська партія (Естонія)

Центристська партія (ест. Eesti Keskerakond)  естонська ліберальна політична партія, заснована 2006 року.

Центристська партія

Eesti Keskerakond
Лідер партії Юрі Ратас
Країна  Естонія
Дата заснування 12 жовтня 1991
Попередня партія Народний фронт Естонії
Штаб-квартира Таллінн, Тоом-Рюйтлі 3/5
Партійна преса Право і Правда
Членів партії (2019) 14 934
Ідеологія Соціал-лібералізм
Популізм
Політична позиція Лівоцентризм
Фракція Європарламенту АЛДЄ
Кольори      Зелений
Місць у Рійгікогу
25 / 101
Місць в обласних радах
297 / 1729
Місць у Європарламенті
1 / 7
Місць у Європейській раді
1 / 6
Вебсайт
http://www.keskerakond.ee/
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Естонії
Категорія • Інші країни

Історія

Партія заснована 12 жовтня 1991 року на базі Народного фронту Естонії після того як від нього відкололися кілька партій. Голова партії Едгар Савісаар, заступники — Майліс Репс і Енн Еесмаа.

На загальних виборах у березні 1995 року ЦПЕ отримала 14,2 % голосів і 16 місць (третій результат). Партія увійшла в коаліцію, Савісаар зайняв пост міністра внутрішніх справ, а Пеетер Крейцберг — міністра освіти. Після «плівкового скандалу» (таємна запис розмов з іншими політиками), у який був замішаний Савісаар, партія перейшла в опозицію. Розчаровані поведінкою свого лідера, члени партії утворили нову партію. Центристська партія залишалася у відносній політичній ізоляції до 2001 року.

1996 року кандидат від ЦПЕ Сійрі Овійр виставляла свою кандидатуру на виборах президента Естонії.

На загальних виборах у березні 1999 року Центристська партія, головним гаслом якої було введення прогресивного прибуткового податку, отримала 23,4 % голосів (перший результат) і 28 місць в Рійгікогу. Партія мала 26 відділень, 8 у Таллінні і 18 у інших містах і повітах.

2001 року Пеетер Крейцберг подавав свою кандидатуру на виборах президента Естонії.

У січні 2002 року Центристська партія і Партія реформ утворили нову урядову коаліцію. Свен Міксер став міністром оборони. Коаліція проіснувала до виборів 2003 року. Хоча ЦПЕ набрала на цих виборах найбільшу кількість голосів, вона залишалася в опозиції до березня 2005, коли уряд Юхана Партса подав у відставку.

2003 року більшість на партійному з'їзді ухвалила рішення не підтримувати вступ Естонії в Європейський союз. Савісаар не висловив чітко свою позицію.

Частина членів партії залишила партію 2004 року й сформувала Соціально-ліберальну групу. Деякі приєдналися до Соціал-демократичної партії, інші до Партії реформ. Один з депутатів парламенту пізніше повернувся в ЦП. Центристська партія Естонії увійшла до складу Європейської партії ліберальних демократів і реформаторів в травні 2004 року.

Савісаар був мером Таллінна, столиці Естонії, з грудня 2001 року до жовтня 2004 року, коли він був змушений піти у відставку після вотуму недовіри. Його змінив Тиніс Пальтс з Res Publica.

На виборах в Європейський Парламент в 2004 році партія набрала 17,5 % голосів і представлена ​​в Європейському парламенті одним депутатом — Сійрі Овійр.

12 квітня 2005 Центристська партія знову увійшла в уряд разом з Партією реформ і Народним союзом. У парламенті у неї було 19 місць, а в уряді — 5 портфелів. Ця коаліція проіснувала до 5 квітня 2007 року.

Місцеві вибори 16 жовтня 2005 року виявилися дуже успішними для ЦП: було отримано 32 місця з 63 у Талліннських міських зборах, тобто абсолютну більшість. Можливо, одним з факторів успіху стала величезна популярність центристів серед російськомовних виборців.

Після невдалих спроб сформувати стабільну більшість з соціал-демократами чи Партією Реформ, Центристська Партія утворила однопартійний міський уряд, очолюваний Юрі Ратасом, 27-річним політиком, обраним на пост мера Таллінна в листопаді 2005 року. ЦП входить також до панівної коаліції в інших великих містах Естонії, таких як Пярну й Тарту.

На виборах до Рійгікогу 2007 року партія отримала 29 місць в парламенті (другий результат). Переможець виборів, Партія Реформ, не запросила центристів взяти участь у переговорах зі створення урядової коаліції, унаслідок чого Центристська партія опинилася в опозиції. Після цього лідер партії Едгар Савісаар змінив Юрі Ратаса на посаді мера Таллінна.

На парламентських виборах 2011 року партія отримала 23,3 % голосів і 26 місць.

На парламентських виборах 2015 року набрала 24,8 % та отримала 27 місць, при цьому опинилася в опозиції до нового уряду Тааві Рийваса.

На виборах 2019 року партія дещо втратила популярність і поступилася результатом Партії реформ, набравши при цьому 23,1 % голосів та отримавши 26 місць. Голова партії Юрі Ратас відхилив пропозицію Партії реформ про утворення коаліції і почав переговори з Вітчизною та Консервативною Народною партією, з якими пізніше і утворив панівну коаліцію. Це рішення викликало значну місцеву та міжнародну критику.

Підтримка партії на парламентських виборах і кількість місць в Рійгікогу

Відсоток поданих голосів
Місць у Рійгікогу

Посилання

Офіційний сайт партії (ест.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.