Кая Каллас

2010 року Каллас вступила до Партії реформ Естонії. 2011 року вона балотувалася до Рійгікогу від повітів Гар'юмаа і Рапламаа, набравши 7157 голосів. Депутатка Рійгікогу XII скликання, з 2011 до 2014 року очолювала парламентський комітет з економічних питань.[9]

На виборах 2014 року Каллас балотувалася до Європарламенту й отримала 21 498 голосів[9]. У Європейському парламенті Каллас входила до Комітету з промисловості, досліджень та енергетики і тимчасово входила до Комітету з внутрішнього ринку та захисту споживачів. Вона була заступницею голови делегації в Комітеті парламентського співробітництва між ЄС та Україною, а також членом делегації у Парламентській асамблеї Євронест і делегації з питань відносин зі США[3].

Каллас була членкинею Інтергрупи Європейського парламенту з питань цифрового порядку денного[11] і заступником голови Молодіжної Інтергрупи[11].

Під час свого перебування в парламенті Каллас працювала над стратегією єдиного цифрового ринку, енергетичної та споживчої політики, а також над відносинами з Україною. Зокрема вона захищала права малих та середніх підприємств (МСП), підтримуючи ідею, що кордони в цифровому світі перешкоджають появі інноваційних компаній. Вона є прихильником інновацій та часто підкреслює, що правила не можуть і не повинні перешкоджати технологічній революції[3].

Каллас виступала як доповідач з шістьма доповідями: думки про так зване регулювання електронної конфіденційності[12], правила цивільного законодавства щодо робототехніки[13], річний звіт про політику конкуренції ЄС[13], про укладення нового курсу для споживачів енергії[14], законодавство про митні порушення і санкції[14] та звіт про єдиний цифровий ринок за власною ініціативою[15].

Під час свого перебування в парламенті вона також була номінована на звання європейського молодого лідера (EYL40)[15].

13 грудня 2017 року лідер Партії реформ Ганно Певкур оголосив, що більше не балотуватиметься на посаду голови партії в січні 2018 року, і запропонував натомість балотуватися Каллас.[16] Після розгляду пропозиції 15 грудня Каллас оголосила, що вона прийме запрошення брати участь у виборах керівництва.[17]

3 березня 2019 року Партія реформ під керівництвом Каллас виграла вибори, набравши близько 29 % голосів, а панівна Центристська партія здобула 23 %.[18]

25 січня 2021 року, після відставки Юрі Ратаса з поста прем'єр-міністра, Каллас сформувала очолюваний реформістами коаліційний уряд з Центристською партією[19], ставши першою жінкою-прем'єр-міністеркою в історії Естонії[20].